Поняття реорганізації юридичної особи: законодавчий та доктринальний підходи

Abstract

Стаття присвячена визначенню понять і правової природи реорганізації юридичної особи. На основі проведеного дослідження наукових джерел чинного цивільного законодавства України зроблено висновок про підхід, що склався до розгляду реорганізації юридичної особи як підстави його припинення. Зауважено, що законодавець визначає реорганізацію через її форми без закріплення поняття, що відобразилось і на стані наукової доктрини в цій частині. Обґрунтовано висновок про те, що реорганізацію не слід розглядати як виключну і достатню підставу для констатації припинення юридичної особи, оскільки (з урахуванням специфіки форм реорганізації і встановлених законодавцем наслідків) жодна з форм реорганізації не призводить до повного припинення існування прав та обов’язків юридичної особи, що реорганізовується.

Статья посвящена определению понятия и правовой природы реорганизации юридического лица. На основании проведенного исследования научных источников действующего гражданского законодательства Украины сделан вывод о сложившемся подходе к рассмотрению реорганизации юридического лица как основания его прекращения. Обращено внимание на то, что законодатель определяет реорганизацию через ее формы без за крепления понятия, что отобразилось и на состоянии научной доктрины в этой части. Обоснован вывод о том, что реорганизацию не следует рассматривать как исключительное и достаточное основание для констатации прекращения юридического лица, поскольку (с учетомспецифики форм реорганизации и установленных законодателем последствий) ни одна из форм реорганизации не приводит к полному прекращению существования прав и обязанностей реорганизуемого юридического лица.

The article is devoted to the decision of concept and legal nature of reorganization of legal entity. On the basis of undertaken a study of scientific sources, current civil legislation of Ukraine author drawn conclusion about the folded going near consideration of reorganization of legal entity as grounds of its stopping. Paid attention, that a legislator determines reorganization through its forms without fixing of concept, that was represented and on the state of scientific doctrine. A conclusion is reasonable that reorganization it is not necessary to examine as an exceptional and sufficient founding for establishment of stopping of legal entity, as taking into account the specific of forms of reorganization and consequences set by a legislator, none of forms of reorganization results in the complete freezing of existence of rights and duties of legal entity, which is reorganized.