Соціальна екологія міста як проблемне поле соціальної філософії

Abstract

У статті визначається роль та місце соціальної екології у сучасній системі гуманітарного знання. Доведено, що відсутність екологічних пріоритетів у визначенні стратегії розвитку багатьох міст, нераціональний підхід до використання окремих екосистем і компонентів природного середовища, міграція призводять до появи цілого ряду складних соціально-екологічних проблем постіндустріального суспільства. Розглядаються ключові етапи розвитку соціальної екології: від роз ділу біології і галузі соціологічних досліджень до напрямку соціальної філософії. Відзначається складність розмежування предмета екологічної філософії, екології людини, соціальної екології та екологічної соціології. Підсумовуючи викладені варіації тлумачень як соціальної екології, так і екологічної соціології, можна констатувати відмінність побудови їх парадигм. Значення соціальної екології зростає у зв’язку із глобальним характером екологічних проблем сучасності.Визначення «екологія духу», «екологія розум у», які часто використовуються у позанауковому знанні, християнській етиці, езотеричних вченнях тощо, розглядаються як занадто широке, метафоричне тлумачення соціальної екології. Це призводить до змішування понять та не є продуктивним для наукового та соціально-філософського дискурсу. Соціальна екологія перетворюється в послідовну глибоку критику існуючих соціальних, політичних тенденцій, широку теоретичну орієнтацію, що об’єднує соціально -філософські напрямки, а також реконструктивний, етичний підхід до су спільства. В цьому контексті показано, що паризькі події у грудні 2018 року («паливний» протест), «повстання вимираючих» у Лондоні, «шкільний страйковий рух» проти зміни клімату, заснований шведською дівчинкою-підлітком Ґретою Тунберґ переконливо продемонстрували, що прогресивні, але недостатньо продумані нібито «екологічні», ініціативи уряду можуть викликати непередбачувані соціальні та політичні реакції серед городян, охопивши широкі верстви суспільства. Обгрунтована необхідність більш глибоких та узагальнюючих рефлексій над взаємозв’язками між суспільством і природою.

In the article is determined the role and place of social ecology in the modern system of humanitarian knowledge. It is proved that the lack of environmental priorities in determining the strategy of development of many cities, irrational approach to the use of individual ecosystems and components of the environment, migration lead to the emergence of a number of complex socio-environmental problems of post-industrial society. Key stages in the development of social ecology are considered: from the section of biology and the field of sociological research to the direction of social philosophy. The complexity of distinguishing the subject of environmental philosophy, human ecology, social ecology and environmental sociology is noted. Summarizing the variations in interpretations of both social ecology and environmental sociology, one can ascertain the difference in the construction of their paradigms. The importance of social ecology is increasing in relation to the global nature of environmental problems of nowadays. The definitions of "ecology of the spirit", "ecology of the mind", which are often used in extra-scientific knowledge, Christian ethics, esoteric teachings, etc., are seen as too broad, metaphorical interpretations of social ecology. This leads to confusion and is not productive of scientific and socio-philosophical discourse. Social ecology turns into a consistent deep critique of existing social, political tendencies, a broad theoretical orientation that integrates socio-philosophical directions, and a reconstructive, ethical approach to society. In this context, the Paris events of December 2018 ("fuel" protest), the "rebellion of the dying" in London, the "school strike" against climate change, founded by the Swedish teenage girl Greta Thunberg, have been shown that they are convincingly progressive but insufficient, thought out as "environmental", government initiatives can elicit unpredictable social and political reactions among citizens, engaging broad sections of society. The need for deeper and more general reflections on the interconnections between society and nature is proved.