Теоретичні підстави формування світоглядної мовної моделі у деконструктивізмі

Abstract

Здійснюється аналіз тих теоретичних підстав формування деконструктивізму, які обумовили його висновки про природу мови. Зазначається, що той ключовий вплив, який мали на формування мовної стратегії деконструктивізму філософські позиції М. Гайдеггера, Л. Вітгенштейна, Р. Барта. обумовлює його ідейну радикалізацію. Деконструктивізм демонструє вимоги сучасної епохи, які полягають в утриманні під постійним контролем «виробництва смислу» з точки зору врахування усебічних проявів речей та явищ. Стратегія «подолання метафізики» здійснюється Жаком Дерріда у площині мовного виробництва. Чітке розділення потенціалу мови, мовлення, дискурсу та тексту розкриває, відповідно, їх різний соціальний потенціал. Універсальні правила, що існують в сфері мови, стають запорукою утворення універсальних правил, законів та констант існування і людського співжиття. Потенціал деконструктивізму як філософської стратегії набуває особливого значення в контексті фундаментальних викликів сучасної гуманітаристики.

Осуществляется анализ тех теоретических оснований формирования деконструктивизма, которые обусловили его выводы о природе языка. Отмечается, что то ключевое влияние, которое оказали на формирование речевой стратегии деконструктивизма философские позиции М. Гайдеггера, Л. Витгенштейна, Р. Барта, обуславливает его идейную радикализацию. Деконструктивизм демонстрирует требования современной эпохи, которые заключаются в содержании под постоянным контролем «производства смысла» с точки зрения учета всесторонних проявлений вещей и явлений. Стратегия «преодоление метафизики» осуществляется Жаком Деррида в плоскости языкового производства. Четкое разделение потенциала языка, речи, дискурса и текста раскрывает, соответственно, их разный социальный потенциал. Универсальные правила, существующие в сфере языка, становятся залогом образования универсальных правил, законов и констант бытия и человеческого сосуществования. Потенциал деконструктивизма как философской стратегии приобретает особое значение в контексте фундаментальных вызовов современной гуманитаристики.

In the research the author provides analysis of the theoretical bases of forming deconstruction which led to its conclusions about language feature. In the study notes that M. Heidegger’s, L. Wittgenstein’s, R. Barthes’s philosophical positions had key influence in shaping language deconstruction strategy and these lines of research determine ideological radicalization of this philosophical trend. Deconstruction demonstrates the demands of the modern era, which are in keeping under constant review «production of meaning» in terms of displays, comprehensive account of things and phenomena. The strategy of «overcoming metaphysics» is carried out by Jacques Derrida in the plane of language production. A clear separation capacity of language, speech, text and discourse reveals their different social potential. Universal rules that exist in the language sphere are key to forming universal rules, laws and constants of existence and social being. Potential deconstruction as a philosophical strategy is particularly important in the context of the fundamental challenges of modern humanities.