Богословський символізм Христового Преображення у Синоптичних Євангеліях

Abstract

Проаналізовано преображенський наратив у Синоптичних Євангеліях. Після визначення текстуальних схожостей і відмінностей було вчинено спробу реконструкції протонаративу Христового преображення. На підставі текстуального аналізу було визначено основні богословські символи Тори в преображенському наративі, а саме: «преображення» (ȝİIJĮȝȩȡijȦıȚȢ), «слава» (грец. įȩȟĮ (докса), «сила» (грец. įȪȞĮȝȚȢ), «закон і пророки» (грец. ݾ ȞިȝȠȢ țĮޥ Ƞݨ ʌȡȠij߱IJĮȚ), «вихід» (грец. ȑȟȠįȠȞ), «шатра» (грец. ıțȘȞޠȢ). Ці символи були розтлумачені відповідно до їх контексту. Отже, богословський символізм преображенського наративу тісно пов’язаний із сінайською теофанією. Мотиви наративу Преображення стають одними із ключових для пізнішої патристичної екзегези, якою вони, будучи творчо осмисленими, входять до християнської літургійної практики.

Проанализирован нарратив Преображения в Синоптических Евангелиях. После определения текстовых сходств и различий была предпринята попытка реконструкции протонарратива Христового преображения. На основании текстуального анализа были определены основные богословские символы Торы в нарративе Преображения: «преображение» (ȝİIJĮȝȩȡijȦıȚȢ), «слава» (греч. įȩȟĮ), «сила» (греч. įȪȞĮȝȚȢ), «закон и пророки» (греч. ݾ ȞȩȝȠȢ țĮޥ Ƞݨ ʌȡȠij߱IJĮȚ), «исход» (греч. ȑȟȠįȠȞ), «кущи» (греч. ıțȘȞȐȢ). Эти символы были истолкованы соответственно их контексту. Поэтому богословский символизм нарратива Преображения тесно связан с Синайской теофанией. Мотивы нарратива Преображения становятся одними из ключевых для поздней патристической экзегезы, которой они, будучи творчески осмысленными, входят в христианскую литургическую практику.

The Transfiguration narrative in Synoptic Gospels is analysed. After the definition of textual similarities and differences, an attempt was made to reconstruct the proto-narrative of the Transfiguration of Christ. On the basis of the textual analysis, the main theological symbols of the Torah in the Transfiguration narrative was identified, such as: “transfiguration” (Greek ȝİIJĮȝȩȡijȦıȚȢ), “glory” (Greek įȩȟĮ), “power” (Greek įȪȞĮȝȚȢ), “law and prophets” (Greek ݾ ȞȩȝȠȢ țĮޥ Ƞݨ ʌȡȠij߱IJĮȚ), “exit”, (Greek ȑȟȠįȠȞ), “tent” (Greek ıțȘȞȐȢ). These symbols have been interpreted in accordance with their context. Thus, the theological symbolism of the Transfiguration narrative is closely linked to the mount Sinai theophany. Thus, the motives of the Transfiguration narrative become one of the key issues to the later patristic exegesis, by which they were creatively rethought in the Christian liturgical practice.