Межі людської духовності: філософсько-освітня рефлексія

Abstract

Здійснено філософсько-освітній аналіз феномена духовності як засадничого принципу культурно-освітнього простору особистості та основи людського буття. Зазначено, що проблема духовності заслуговує особливої уваги у процесі гармонізації культурно-освітнього простору особистості, актуалізуючи питання ідеалів, цінностей, смислових та духовних орієнтирів людини й суспільства. Акцентовано увагу на тому, що освіта виконує в суспільстві важливу людино- та духотворчу місію, формую- чи в людини духовні цінності, що є джерелом гармонійної особистості, здатної адекватно оцінювати всі ризики та приймати зважені рішення. Обґрунтовано думку про те, що духовність є головним виміром людської соціальності, важливим критерієм особистості та гарантом особистісної самореалізації. У зв’язку із цим основним завданням культурно-освітнього простору визнано створення умов для актуалізації духовного потенціалу та формування духовної сфери особистості. Зазначено, що самовдосконалення та особистісний розквіт, що передбачає гармонійне поєднання у людині її біологічного, соціального та духовного, є важливою умовою збереження світу.

Осуществлен философско-образовательный анализ феномена духовности как основополагающего принципа культурно-образовательного пространства личности и основы человеческого бытия. Отмечено, что проблема духовности заслуживает особого внимания в процессе гармонизации культурно-образовательного пространства личности, актуализируя вопрос идеалов, ценностей, смысловых и духовных ориентиров человека и общества. Акцентировано внимание на том, что образование выполняет в обществе важную человеко- и духовнообразовательную миссию, формируя у человека духовные ценности, которые являются источником гармоничной личности, способной адекватно оценивать все риски и принимать взвешенные решения. Обосновано мнение о том, что духовность является главным измерением человеческой социальности, важным критерием личности и гарантом личной самореализации. В связи с этим основной задачей культурно-образовательного пространства создание условий для актуализации духовного потенциала и формирования духовной сферы личности. Отмечено, что самосовершенствование и личностный расцвет, предусматривающий гармоничное сочетание в человеке биологического, социального и духовного, является важным условием сохранения мира.

The philosophical and educational analysis of the phenomenon of spirituality as a fundamental principle of the cultural and educational space of the personality and the basis of human existence has been carried out. It is noted that in the process of harmonization of cultural and educational space the issue of spirituality needs special attention, because it actualizes the question of ideals, values, semantic and spiritual orientations of man and society. It is emphasized that education performs an important humanistic and spirit-forming mission in the society, forming a person's spiritual values, which are viewed as a source of a harmonious person, able to adequately assess all risks and to make informed decisions. It is grounded that spirituality is the main dimension of human sociality, an important criterion of personality and a guarantor of personal self-realization. In this regard, it has been recognized that the main task of cultural and educational space is the creation of conditions for the actualization of spiritual potential and the formation of the personality’s spiritual sphere. It is noted that self-perfection and personal development, which involve the harmonious combination of biological, social and spiritual spheres in a human being, become an important condition for the preservation of the world.