Singular succession due to inheritance in ancient Roman law

Abstract

The authors of the article analyzed the hereditary laws of ancient Rome (legatum and fideicommissum). The object of the study of the article is the inheritance (universal or singular) by legatum and fideicommissum. Under universal inheritance, all the rights and obligations of the testator were transferred to the heir. The singular inheritance is a transfer of exclusive property and property rights, but not duties. The Legatum is one of the oldest legal institutions that has already been fixed in the laws of the XII Tables. Fideicommissum is an assignment of posthumous commandments, a form of refusal instead of a legatum. It can be concluded that the Romans divided the succession into universal and singular since it could relate either to the property as a whole, and as a consequence – to all its constituent parts, or only certain parts of the property.Автори статті проаналізували спадкове законодавство Стародавнього Риму (legatum і fideicommissum). Об’єктом дослідження статті стали суспільні відносини щодо спадкування (універсальне та сингулярне) шляхом легатів та фідеїкомісів. При універсальному спадкуванні до спадкоємця переходили всі права та обов’язки, які належали за життя спадкодавцю. Сингулярна наступність визначається як перехід майна і майнових прав, але не обов’язків. Легат – один із найдавніших правових інститутів, який був закріплений вже в законах ХІІ таблиць. Fideicommissum – доручення посмертних заповідальних розпоряджень, форма відказів замість легата. Є можливим зробити висновок, згідно з яким римляни проводили розподіл правонаступництва на універсальне і сингулярне, оскільки воно могло стосуватися або майна як цілого, і як наслідок – всіх його складових частин, або лише тільки окремих частин майна.