Ноосферні ідеї в умовах постмодернізації суспільства

Abstract

У статті розглядається філософський підхід до співіснування сучасної філософської концепції суспільного устрою – постмодернізму, з ноосферною концепцією розвитку суспільства. Проаналізовано праці теоретиків пост-модерну та визначено їх співвідношення з теорією ноосфери. Метою статті є встановлення суперечок та проблем єднання теорій постмодерну та теорії ноосфери. В якості методів використані загальнонаукові методи логічного аналізу і синтезу, дедукції та узагальнення. У статті вказується, що екологізм сучасної техносфери є симулякром і несуттєво впливає на екологічну ситуації в світі. У той час як симулякризація інфосфери (сфери існування та обміну інформацією) суспільного буття є її екологічним забрудненням. Консьюмеризм як одна із ключових практик суспільства постмодерну викликає нескінченне зростання запитів членів сучасного суспільства. Освіта в суспільстві постмодерну перестає відігравати роль фактора суспільного розвитку та не тільки продукує симулякр, але і сама на неї перетворюється. ЗМІ в суспільстві постмодерну виявляються засобами провокування симулікрів та стимулювання економічно-корисних практик (в тому числі консьюмеризму). Наголошується, що повернення до ноосферної концепції можливо тільки шляхом зменшення симулякризації суспільних практик та цінностей. Єдиним засобом зменшення нам бачиться підвищення рівня самосвідомості шляхом збільшення безпосередніх екологічних практик та за умов мінімізації впливу різних симулякрів на учасників такої діяльності.

В статье рассматривается философский подход сосуществования современной философской концепции общественного устройства – постмодерна, и ноосферной концепции общества. Проанализированы труды теоретиков постмодерна и определены их соотношение с теорией ноосферы. Целью статьи является установление противоречий и проблем единения теорий постмодерна и теории ноосферы. В качестве методов использованы общенаучные методы логического анализа и синтеза, дедукции и обобщения. В статье указывается, что экологизм современной техносферы является симулякром и несущественно влияет на экологическую ситуацию в мире. Симулякризация инфосферы (сферы существования и обмена информацией) общественного бытия является ее экологическим загрязнением. Консьюмеризм как одна из ключевых практик общества постмодерна вызывает бесконечный рост запросов членов современного общества. Образование в обществе постмодерна перестает играть роль фактора общественного развития и не только производит симулякр, но и сама на нее превращается. СМИ в обществе постмодерна оказываются средствами провоцирования симуликров и стимулирования экономически полезных практик (в том числе консьюмеризма). Отмечается, что возвращение к ноосферной концепции возможно только путем уменьшения симулякризации общественных практик и ценностей. Единственным средством уменьшения авторы видят повышение уровня самосознания путем увеличения непосредственных экологических практик и в условиях минимизации влияния различных симулякров участников такой деятельности.

In the article the philosophical approach of the coexistence of the modern philosophical concept of the social structure - the postmodern, and the noospheric concept of society - is considered. The works of postmodern theorists are analyzed and their correlation with the theory of the noosphere is determined. The aim of the article is to establish the contradictions and problems of the unification of postmodern theories and the theory of the noosphere. As methods, general scientific methods of logical analysis and synthesis, deduction and generalization are used. The article points out that the ecology of the modern technosphere is a simulacrum and does not significantly affect the ecological situation in the world. Simulation of the infosphere (the sphere of existence and exchange of information) of social life is its environmental pollution. Consumerism as one of the key practices of the postmodern society causes an infinite growth in the demands of members of modern society. Education in the society of postmodernity ceases to play the role of a factor of social development and not only produces a simulacrum, but it itself becomes transformed into it. Media in the postmodern society turn out to be a means of provoking simulacra and stimulating economically useful practices (including consumerism). It is noted that the return to the noospheric concept is possible only by reducing the simulacrisis of public practices and values. The only means of reducing the authors see an increase in the level of self-awareness by increasing direct environmental practices and in minimizing the impact of various simulacra participants in such activities.