Философские аспекты изучения образа жизни И. Гете (по роману Т. Манна «Лотта в Веймаре»)

Abstract

В статье с философских позиций изучается специфика образа жизни И. Гете и его видение жителями города Веймара. В этой связи сделана попытка исследования романа Т. Манна «Лотта в Веймаре». Этот роман повествует о приезде семидесятидвухлетней Лоты Кестнер (Буфф) в Веймар. Она является прообразом главной героини романа И. Гете «Страдания юного Вертера». Если главный герой этого произведения окончил жизнь самоубийством в молодые годы, то в реальной действительности автор романа дорос до гения международного масс-табу. Т. Манн тонко и многогранно воспроизводит мнения разных представителей веймарского круга о размахе. гения И. Гете, его личностные свойства и роль его творчества в мировом процессе. Однако в то же время он раскрывает мещанскую атмосферу вокруг него, несоответствие его образа жизни филистерскому идеалу. В романе уделено много внимания анализу проявлений гениальности Гете, общению и отношениям с родными, которые не всегда складывались ровно и гармонично. Важность исследования продиктована тем, что сама культура в разных ее формах все в большей степени проявляется в безвыходных ситуациях деградации: мало новых идей и сюжетов, преобладают ремейки, в литературе наблюдается сходство ситуаций в разных произведениях, мало новизны изображения социальных процессов, поэтому постижение продуктивных основ жизнедеятельности гениев очень актуально и перспективно для развития всей интеллектуальной среды. Целью статьи является изучение особенностей образа жизни Гете и оценка его деятельности окружением. Мы видим многое, а само непонимание сложностей творческого пути гения, его «внутренней лаборатории», поверхностное суждение о нем с позиций обыденного образа жизни и дел. Т. Манном образ И. Гете изображен многогранно с опорой на тщательно изученные биографические материалы Текст романа читается с большим неослабевающим интересом и вносит много нового в понимание сложностей жизнь гения. Писателем талантливо изображена сужающая роль суетности, которая является существенным тормозом в судьбы талантливого человека.

У статті з філософських позицій вивчається специфіка способу життя І. Гете та її бачення мешканцями міста Веймара. У зв’язку з цим зроблена спроба дослідження роману Т. Манна «Лотта у Веймарі». Цей роман оповідає про приїзд семидесятидвохлітньої Лоти Кестнер (Буфф) у Веймар. Вона є прообразом головної героїні роману І. Гете «Страждання юного Вертера». Якщо головний герой цього твору закінчив життя самогубством у молоді роки, то у реальній дійсності автор роману доріс до генія міжнародного масш- табу. Т. Манн тонко і багатогранно відтворює думки різних представників веймарського кола про розмах генія І. Гете, його особистісні якості та роль його творчості у світовому процесі. Однак водночас він розкриває міщанську атмосферу навколо нього, невідповідність його способу життя філістерському ідеалу. У романі приділено багато уваги аналізу проявів геніальності Гете, спілкуванню та відносинам із рідними, які не завжди складались рівно і гармонійно. Важливість дослідження продиктована тим, що сама культура у різних її формах все більшою мірою виявляється у безвихідних ситуаціях деградації: мало нових ідей та сюжетів, переважають ремейки, у літературі спостерігається схожість ситуацій у різних творах, мало новизни зображення соціальних процесів, тому осягнення продуктивних основ життєдіяльності геніїв вкрай актуально і перспективно для розвитку усього інтелектуального середовища. Метою статті є вивчення особливостей способу життя І. Гете та оцінка його діяльності оточенням. Ми бачимо багато чого, а саме нерозуміння складнощів творчого шляху генія, його «внутрішньої лабораторії», поверхове судження про нього з позицій буденного способу життя та справ. Т. Манном образ І. Гете змальований багатогранно з опорою на ретельно вивчені біографічні матеріали. Текст роману читається з великим неослабним інтересом та вносить багато нового у розуміння складнощів життя генію. Письменником талановито зображена звужуюча роль суєтності, яка є істотним гальмом у долі талановитої людини.

From a philosophical point of view, the article studies the specificity of the lifestyle of I. Goethe and his vision of the inhabitants of the city of Weimar. In this regard, an attempt was made to study the novel by T. Mann “Lotta in Weimar”. This novel tells the story of the arrival of the seven- ty-two-year-old Lotta Kestner (Buff) in Weimar. She is the prototype of the protagonist of Goethe’s novel “The Sorrows of Young Werther”. If the main character of this work ended his life by suicide in his youth, then in reality the author of the novel has grown into the global genius. T. Mann subtly and multifaceted reproduces the opinions of various representatives of Weimar’s society about the scope of Goethe’s genius, his personal qualities and the role of his work in the world process. But, at the same time, it reveals the frantic atmosphere around him, the discrepancy between his lifestyle and the philistine ideal. In the novel, much attention is paid to the analysis of the manifestations of Goethe’s genius, communication and relationships with loved ones, which did not always develop smoothly and harmoniously. The importance of the study in the article is dictated by the fact that culture itself in its various forms increasingly finds itself in dead-end situations of degradation: there are few new ideas and plots, remakes prevail, in the literature there is a similarity of situations in various works, thereis little novelty in the depiction of social processes. Therefore, the comprehension of the productive foundations of the life of geniuses is extremely relevant and promising for the development of the entire intellectual environment. The purpose of the article is to study the features of Goethe’s lifestyle and the assessment of his activities by the environment. What we have now is in many respects a lack of understanding of the complexities of the creative path of a genius, his “inner laboratory”, a superficial judgment about him from the standpoint of an ordinary way of life and occupation. T. Mann depicted the image of Goethe in many ways, based on carefully studied biographical materials. The text of the novel is read with great unflagging interest and brings a lot of new things into understanding the complexities of the life of a genius. The writer has finely portrayed the draining role of vanity, which is a significant brake on the fate of a talented person.