Діалектика тоталітарного та демократичного: діаспоральний вимір

Abstract

У статті проаналізовано витоки тоталітарної та індивідуальної детермінант людської сутності, що перебувають у діалектичному взаємозв’язку та обумовлюють проектування соціальної реальності. Застосування цього підходу до діаспорального способу буття дає змогу виділити основні аспекти функціонування тотального (держави-реципієнта) та локального (особистості), усвідомити основні стратегії поведінки діаспорантів, розглянути механізми співжиття пасіонаріїв з тотальним організмом, посередництвом яких досягається повнота буття – «буття-для-себе» і продукується «культура себе» як два виміри бутєвісного укорінення людини. На основі аналізу понять «національна меншина», «національно-культурна автономія», «національна асамблея», «діаспора» автором визначено основні правові моменти існування етноменшин «де-юре» та «де-факто» в гомогенних та гетерогенних суспільствах з різним політичним режимом. Це дало змогу стверджувати, що політико-правовий статус діаспоральних утворень детермінований типом політичного режиму країни-реципієнта та визначається ступенем застосування «кейнсіанського» підходу до вирішення національного питання.

В статье проанализированы истоки тоталитарной и индивидуальной детерминант человеческой сущности, которые находятся в диалектической взаимосвязи и обусловливают проектирования социальной реальности. Применение данного подхода к диаспоральному способу бытия позволяет выделить основные аспекты функционирования тотального (государства-реципиента) и локального (личности), уяснить основные стратегии поведения диаспорантов, рассмотреть механизмы сожительства пассионариев с тотальным организмом, посредством которых достигается полнота бытия – «бытие-для-себя» и продуцируется «культура себя» как два измерения бытийного укоренения человека. На основе анализа понятий «национальное меньшинство», «национально-культурная автономия», «национальная ассамблея», «диаспора» автором определены основные правовые моменты существования этноменьшинств «де-юре» и «де-факто» в гомогенных и гетерогенных обществах с различным политическим режимом. Это позволило утверждать, что политико-правовой статус диаспоральных образований детерминирован типом политического режима страны-реципиента и определяется степенью применения «кейнсианского» подхода к решению национального вопроса.

The article analyzes the origins of the totalitarian and the individual determinants of the human nature that are in a dialectical relationship, and condition the design of the social reality. The application of this approach to the diaspora-based way of living makes it possible to identify the principal aspects of functioning of the total (a recipient state) and the local (an individual), to comprehend the main behavior strategies of diaspora members, to examine the mechanisms for coexistence of passionate activists with the entire organism, through which strategies and mechanisms the fullness of being, «being-for-oneself», is achieved, and «culture of oneself» is produced as two dimensions of the being-related establishment of a man. Drawing on the analysis of the concepts of «ethnic minority», «ethnic and cultural autonomy», «National Assembly» and «diaspora» the author has defined the main legal aspects of the «de jure» and «de facto» existence of ethnic minorities in homogeneous and heterogeneous societies with different political regimes. That has made it is possible to argue that the political and legal status of diaspora-based entities is determined by the type of the political regime of the recipient country, and is distinguished by the application degree of the «Keynesian» approach to solving the nationalities question.