Интроспекция метакогнитивного опыта в «языковых играх» Л. Витгенштейна

Abstract

Философское творчество позднего Л. Витгенштейна представляет собой разработку методологических оснований феномена «языковых игр», которые изложены не в виде некоторой теории, а систематично выявляются в самом философском тексте через постоянное «прояснение», переинтерпретацию. Технический язык философии Л. Витгенштейна представляет собой квинтэссенцию «языковой игры» – философскую «языковою игру» в действии. Л. Витгенштейн убежден, что человек стоит на границе мышления и реальности, и язык позволяет более четко обозначить эту границу. Но как расширить границы мышления? Признание речемыслительной деятельности как единого психического процесса дает основание для дискуссии о том, каков вклад языка в формирование метакогнитивных способностей человека, с одной стороны, и с другой – в какой степени становление метакогниции способствует развитию языка. В статье рассматривается проблема взаимообусловленности метакогниции и языковых структур, репрезентирующих содержание данных когнитивных процессов. Представлены некоторые точки зрения на роль языка в формировании метакогнитивных функций и роль метакогниции в становлении языковой способности.

Філософська творчість пізнього Л. Вітгенштейна є розробленням методологічних основ феномена «мовних ігор», які викладені не в вигляді певної теорії, а систематично виявляються в самому філософському тексті через постійне «прояснення», переінтерпретацію. Технічна мова філософії Л. Вітгенштейна є квінтесенцією «мовної гри» – філософською «мовною грою» в дії. Л. Вітгенштейн переконаний, що людина стоїть на межі мислення та реальності, і мова дозволяє більш чітко позначити цю межу. Але як розширити межі мислення? Визнання мовленнєво-мислиннєвої діяльності як єдиного психічного процесу надає підставу для дискусії про те, який внесок мови у формування метакогнітівних здібностей людини, з одного боку, і з другого – якою мірою становлення метакогніціі сприяє розвитку мови. У статті розглядається проблема взаємозумовленості метакогніції та мовних структур, які репрезентують зміст зазначених когнітивних процесів. Представлені деякі варіанти поглядів на роль мови у формуванні метакогнітівних функцій і роль метакогніції в становленні мовленнєвої здібності.

The philosophical creativity of the late L. Wittgenstein is the development of the methodological foundations of the phenomenon of “language games”, which are not presented in the form of a theory, but are revealed in the philosophical text through of the reinterpretation. The technical language of L. Wittgenstein’s philosophy is the quintessence of the “language game” – the philosophical “language game” in action. L. Wittgenstein is convinced that man stands on the borderline of thinking and reality, and language allows more clearly to designate this boundary. But how to expand the purview of thinking? Recognition of speech- intellectual activity as a single mental process provides a basis for discussion about the contribution of language to the formation of metacognitive abilities of a person, on the one hand, and on the other – to what degree the development of metacognition contributes to the development of language. The article discusses the problem of the interdependence of metacognition and language structures that represent the content of cognitive processes. There are presented some points of view on the role of language in the formation of metacognitive functions and the role of metacognition in the development of language ability.