Феномен життя в контексті саморозвитку особистості

Abstract

Дослідження поняття життя в його широкому розумінні дає можливість усвідомити сутність понять «особистість», «саморозвиток особистості» та «руйнація особистості». Короткий аналіз різних підходів до пояснення феномену життя дозволив виявити ті властиві йому риси, щодо яких існує більш-менш однакове розуміння філософів різних епох, а саме: життя в собі самому має свій сенс, цінність, виправдання, володіє світом, використовує і змінює його для себе. Осмислення життя на біологічному і духовному рівні під різними кутами зору дозволило доповнити й скорегувати попередні висновки. Так, на біологічному рівні життя є енергетично-інформаційним обміном із метою реалізації та відтворення смислу власного існування, для чого використовується світ як джерело порядку; метою життя є воно саме. На духовному рівні життя – це творення і розпізнавання смислів, ідей як своїх форм, так і форм життєвого середовища, для забезпечення свого існування і збереження його смислу. Отже, з огляду на викладене вище, життя – це «для себе суще у своєму життєвому середовищі буття, яке в собі має свою сутність, створює і зберігає його смисли».

Исследование понятия «жизнь» в его широком смысле дает возможность осознать сущность понятий «личность», «саморазвитие личности» и «разрушение личности». Анализ различных подходов к объяснению феномена жизни позволил выявить те присущие ей черты, относительно которых существует некоторое одинаковое понимание философов разных эпох, а именно: жизнь в себе самой имеет свой смысл, ценность, оправдание, владеет миром, использует и изменяет его под себя. Осмысление жизни с разных точек зрения позволило дополнить и скорректировать предварительные выводы. Так, на биологическом уровне жизнь является энергетически-информационным обменом с целью реализации и сохранения смысла собственного существования, для чего мир используется как источник порядка; целью жизни является она сама. На духовном уровне жизнь – это создание и распознавание смыслов, идей как форм своего бытия, так и форм жизненной среды для обеспечения своего существования и сохранения его смысла. Исходя из вышеизложенного, жизнь – это «для себя сущее бытие, которое в себе имеет свою сущность, создает и сохраняет его смыслы».

Research of conception “life” in his wide sense gives an opportunity to realize essence of concepts “personality”, “self-development of personality” and “destruction of personality”. The analysis of the different approaches near explaining to of the phenomenon life allowed to educe those inherent to her lines in relation to that there is some identical understanding of philosophers of different epochs, namely: life in itself has the sense, value, acquittal, owns the world, uses and changes him under itself. The comprehension of life from the different points of view allowed to complement and correct preliminary conclusions. So, at biological level life is a power-informative exchange with the purpose of realization and maintenance of sense of own existence, for what the world is used as a source of order; the aim of life is its self. At spiritual level life is this creation and recognition of senses, ideas, both forms of the being and forms of vital environment for providing of the existence and maintenance of his sense. Coming from foregoing, life – it “for itself existing being that in itself has the essence creates and saves his senses”.