Політична антропологія українського державотворення: традиції правосуб’єктності, суверенності та інтеграції в межах тюрко-візантійського фронтиру

Завантаження...
Ескіз

Дата

2021

Автори

Мельник, Володимир Петрович
Мельник, В. П.
Melnyk, Volodymyr P.

Назва журналу

ISSN журналу

Назва тому

Видавець

Одеса : Гельветика

Анотація

У статті вперше у вітчизняному історико-правовому дискурсі розкривається історіографічний та політико-правовий зміст української політичної традиції фронтиру. Позаяк політична антропологія вивчає насамперед політичні традиції, то фронтирність (політична, етнічна, культурна, юридична) визначена як предмет політико-антропологічного дослідження. При цьому автор звертає увагу на те, що політична антропологія має вагоме теоретико-методологічне значення і для політичної науки, і для юридичної теорії держави та права (зокрема, з точки зору елітології). Отже, із позицій політологічного аналізу політична традиція фронтиру характеризується легітимацією неформальних зв’язків між компліментарними соціоетнічними групами (східні слов’яни-тюрки-візантійці) та імперативним психологічним несприйняттям некомпліментарних соціоетнічних груп (східні слов’яни-тюрки contra германці). З позицій історико-правничого аналізу політична традиція фронтиру сягає корінням надання Римською/Візантійською імперією статусу «федератів» різноетнічним племенам Північного Причорномор’я. Автор розглядає феномен етнокультурної компліментарності, що з давніх часів забезпечував цивілізаційну близькість східних слов’ян та тюркських кочівницьких племен. Стверджується, що тюркські засади «елю», як общини «вільних людей», вплинули на конституювання українських політичних традицій, заклали підвалини притаманного українській етнічній психології антиінституціоналізму, передували козаччині. Підкреслюється, що політичний розвиток Київської Русі уможливився виключно завдяки творчій кооперації Східної Римської імперії (Візантії) із тюркськими племенами федератів. Прослідковується історія взаємин між Римською/Візантійською імперією та тюркськими федератами Південної України. Розкриваються ґенеза та ідеологічні конотації «київсько-руського міфу», «козацького міфу», «річпосполитського наративу», «російської імперської історіографії». Історіографічні екскурси чергуються з авторськими оцінками геополітичного і правничого змісту політичних процесів на українських теренах за часів т. зв. «Київської Русі» та «Козаччини». Артикулюється положення про рефлективний характер формування української національної ідентичності протягом XVIII–XIX ст., що цілковито співпав із постнаполеонівським творенням російської ідентичності, розвиваючись на противагу польським візіям «Східних Кресів». Засадничий висновояк статті – заклик до осмислення візантиністичних і тюркських передумов формування української державності як специфічно фронтирного політико-юридичного феномена.
For the first time in the legal history discourse, an article reveals the historiographical and political content of the Ukrainian frontier political tradition. Since political anthropology studies primarily political traditions, the frontier (political, ethnic, cultural, legal dimensions of borderlands) is defined as the political anthropology research object. Simultaneously, the author draws attention to the fact that political anthropology has important theoretical and methodological significance for both political science and legal theory of the state (in particular, from the point of elite studies). Thus, from the standpoint of political science analysis, the frontier political tradition is characterized by legitimating informal ties between complementary socio-ethnic groups (Eastern Slavs-Old TurksByzantines). Also, it’s characterized by the Slavs imperative psychological rejection of non-complementary socio-ethnic groups (Eastern Slavs against Germanic World f. e.). From the standpoint of historical and legal analysis, the frontier political tradition has its roots in the Roman/ Byzantine Empire, granting the status of “foederati” to the multiethnic tribes of the Northern Black Sea coast. The author examines the phenomenon of ethnocultural complementarity, which has long ensured the civilizational closeness of the Eastern Slavs and the Turkic nomadic tribes. It is claimed that the Turkic principles of the “Göktürk El” as a community of “free people” influenced the constitution of Ukrainian political traditions, laid the foundations of the anti-institutionalism inherent in Ukrainian ethnic psychology, and preceded Zaporozhian Cossacks. It is emphasized that Kyivan Rus’ political development was made possible only by the creative cooperation of the Eastern Roman Empire (Byzantium) with the Turkic “foederati” tribes. The history of relations between the Roman/Byzantine Empire and the Turkic foederati of Southern Ukraine is traced. The genesis and ideological connotations of the “Kyivan Rus’ myth”, the “Cossacks myth”, the “Polish-Lithuanian Commonwealth narrative”, and the “Russian imperial historiography” are revealed. Historiographical excursions alternate with the author’s assessments of the geopolitical and legal content of political processes in Ukraine during “Kyivan Rus’” and “Cossacks” times. The position on the reflective nature of the formation of Ukrainian national identity during the XVIII–XIX centuries is articulated, which completely coincided with the post-Napoleonic creation of Russian identity, developing in contrast to the Polish visions of the “Kresy Wschodnie” (Polish-Lithuanian Catholic Eastern Borderlands). The article’s main conclusion is a call to comprehend the Byzantine and Turkic preconditions for the formation of Ukrainian statehood as a specifically frontier political and legal phenomenon.

Бібліографічний опис

Мельник В. П. Політична антропологія українського державотворення: традиції правосуб’єктності, суверенності та інтеграції в межах тюрко-візантійського фронтиру / В. П. Мельник // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2021. - № 2. - С. 7-35.

Ключові слова

Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE, політична антропологія, політична традиція фронтиру, візантинізм, lex foedus, річпосполитський наратив, козацький міф, суверенність Київської Русі, тюркський ель, Political Anthropology, Frontier Political Tradition, Byzantinism, Göktürk El, Polish-Lithuanian Commonwealth Narrative, Cossacks myth, Kyivan Rus’ Sovereignty

Цитування

Мельник В. П. Політична антропологія українського державотворення: традиції правосуб’єктності, суверенності та інтеграції в межах тюрко-візантійського фронтиру / В. П. Мельник // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2021. - № 2. - С. 7-35.