Інноваційне дослідження феномену соціально-правового імперативізму

Abstract

У статті представлено результати інноваційного дослідження феномена соціально-правового імперативізму, що виходить за межі традиційного трактування «примусу» («веління») у праві. Феномен імперативізму розглядається як фундаментальна об’єктивна закономірність упорядкування складних соціальних систем, яка діє (повинно діяти) континуально ( лат. continuum - безперервно). Визначено поняття, форми, методи та напрями реалізації цього феномена як у загальносоціальному вимірі, так і в окремих сферах суспільного життя, зокрема в політиці, економіці та праві, з урахуванням «однаковості» та «своєрідності» його проявів залежно від відповідної сфери. Проаналізовано «прямі» («відкрити») та «опосередковані» («приховані») форми феномену імперативізму, зокрема їх вияв у праві через механізми «м’якого» (soft law) та «жорсткого» (hard law) права. Обґрунтовано положення про те, що імперативізм виступає необхідною умовою забезпечення цілісності, передбачуваності та безпеки суспільства, виступаючи як сутність та механізм подолання соціального хаосу. Підкреслено, що становлення, розвиток і постійне вдосконалення феномену імперативізму є складним багаторівневим процесом, який потребує системного теоретичного осмислення його змісту, форм і напрямів реалізації. Визначено необхідність та значення таких досліджень як процесів теоретизації, які, за умови їх системної організації, виконують подвійну функцію: по-перше, слугують «дзеркалом», яке об’єктивно відображає соціальні трансформації, а по-друге, виступають потужним аналітичним інструментом, що систематизує та упорядковує ці процеси, надаючи їм більшої концептуальної та прикладної значущості як у загальному, так і в окремих аспектах. Окреслено ключові завдання подальшого розвитку наукових досліджень феномена імперативізму.

The article presents the results of an innovative study of the phenomenon of socio-legal imperativism, which goes beyond the traditional understanding of “coercion” or authoritative command in law. The phenomenon of imperativism is conceptualized as a fundamental objective regularity governing the ordering of complex social systems, functioning (or expected to function) continuously (Latin continuum – without interruption). The study defines the concept, forms, methods, and directions of the phenomenon’s implementation both in a general social context and within specific spheres of social life, particularly in politics, economics, and law, taking into account the uniformity and specificity of its manifestations depending on the sphere. Both direct (explicit) and indirect (implicit) forms of imperativism are analyzed, including their expression in law through mechanisms of soft law and hard law. The article substantiates the claim that imperativism constitutes a necessary condition for ensuring social integrity, predictability, and security, functioning as both the essence and mechanism for overcoming social chaos. It emphasizes that the formation, development, and continuous refinement of the phenomenon of imperativism is a complex, multi-level process requiring systematic theoretical comprehension of its content, forms, and directions of implementation. The significance of such studies is highlighted as a process of theorization, which, when systematically organized, performs a dual function: first, serving as a “mirror” that objectively reflects social transformations, and second, acting as a powerful analytical tool that systematizes and structures these processes, thereby enhancing their conceptual and practical significance in both general and specific contexts. The article outlines the key tasks for the further development of scientific research on the phenomenon of imperativism.