Політичний порядок денний: «ієрархія» vs. «мережа

Abstract

У статті досліджується процес формування політичного порядку денного сучасного суспільства. Політичний процес розгортається навколо тем порядку денного. Очевидно, що порядок денний суспільства та окремих впливових груп (бюрократії, олігархії, медіакратії тощо) не завжди співпадає. Адже ресурси цих груп дозволяють маніпулювати порядком денним задля вилучення суспільного інтересу з політичного дискурсу та підміни його приватними інтересами у процесі визначення рейтингу соціальних та політичних проблем. Визначено, що політичний порядок денний є публічним, а на його встановлення впливають ієрархії, засновані на вертикальних зв’язках та мережі, які характеризуються горизонтальними відносинами. Встановлення політичного порядку денного відбувається на перетині взаємодії влади та опозиції, електоральних змагань та публічного адміністрування, політичних конфліктів та пошуків консенсусу. На політичний порядок денний впливають повсякденний досвід індивідів, дії політиків та державних діячів. Чим ближча проблема до повсякденного досвіду індивідів, тим менший вплив масмедіа і навпаки. Медіа здатні штучно конструювати політичний порядок денний, вони виступають «інформаційними лобістами». Їх вплив на політичний порядок денний зумовлений розвитком технологій та формуванням потужних медіакорпорацій з глобальним впливом. Штучний порядок денний встановлюється завдяки медіаскандалам: спеціально сконструйованим подіям, які викладаються у вигляді динамічної історії, яка привертає увагу аудиторії. Наголошено на необхідності протидії процесу медіатизації, який розгортається у відносинах масмедіа, держави та суспільства. Як відповідь на виклики медіатизації та подолання проблеми штучного конструювання політичного порядку денного запропоновано повернення до раціональних дебатів. Майданчиком для політичних дебатів щодо сутності суспільного інтересу мають стати не масмедіа, а парламент. Саме у стінах вищого представницького органу влади можливий ефективний синтез принципів «ієрархії» та «мережі» у вигляді раціональних парламентських дебатів. У медіапросторі також відбувається протиставлення вертикально підпорядкованих медіакорпорацій («ієрархій») та Інтернет-медіа (передусім, соціальних мереж). Відзначено, що у сучасному світі минув період романтичного захоплення соціальними мережами та їх виключно позитивною роллю у встановленні порядку денного. Незважаючи на значний вплив соціальних мереж на початок та розгортання кольорових революцій, у тому числі і в Україні 2004 та 2013–2014 років, нині все більше відчувається їх рух у бік медіакорпорацій, організованих за принципом ієрархії. Зростає роль менеджменту щодо регулювання політичного контенту, широко запроваджується практика блокування користувачів, зокрема й відомих політичних діячів. Цей тренд стає визначальним у встановленні політичного порядку денного у глобальному вимірі.

The article examines the process of forming the political agenda of modern society. The political process revolves around the topics on the agenda. It is obvious that the agenda of society and certain influential groups (bureaucracy, oligarchy, mediacracy, etc.) does not always coincide. The resources of these groups allow manipulating the agenda in order to remove the public interest from political discourse and replace it with private interests in the process of determining the rating of social and political problems. The political agenda is defined as public, and its establishment is influenced by hierarchies based on vertical links and networks characterized by horizontal relations. The political agenda is set at the intersection of government and opposition, electoral competition and public administration, political conflicts and consensus-seeking. The political agenda is influenced by the daily experience of individuals, the actions of politicians and statesmen. The closer the problem to the everyday experience of individuals is, the less the influence of the media is and vice versa. The media are able to artificially construct the political agenda; they act as “information lobbyists”. Their influence on the political agenda is due to the development of technology and the formation of powerful media corporations with global influence. The artificial agenda is set by media scandals: specially designed events that are presented in the form of a dynamic story that attracts the audience’s attention. The necessity to counteract the process of mediatization, which is unfolding in the relations between the media, the state and society is emphasized. In response to the challenges of mediatization and overcoming the problem of artificial construction of a political agenda, a return to rational debate is proposed. The platform for political debate on the essence of the public interest should be not the media, but the parliament. It is within the walls of the highest representative body of power that an effective synthesis of the principles of “hierarchy” and “network” in the form of rational parliamentary debates is possible. In the media space, there is also a contrast between vertically subordinated media corporations (“hierarchies”) and Internet media (primarily, social networks). It is noted that in the modern world the period of romantic fascination with social networks and their exclusively positive role in setting the agenda has passed. Despite the significant influence of social networks on the beginning and unfolding of colour revolutions, including Ukraine in 2004 and 2013–2014, today their movement towards media corporations organized on the principle of hierarchy is increasingly felt. The role of management in regulating political content is growing, and the practice of blocking users, including well-known politicians, is being widely introduced. This trend is becoming decisive in setting the political agenda in the global dimension.