Щодо аналізу сімейного законодавства з метою здійснення класифікації правових наслідків припинення шлюбних відносин

Abstract

Сьогодні Українська держава, перебуваючи на шляху до євроінтеграції, з метою вдосконалення та уніфікації норм і положень інституту сімейного права в частині нормативно-правового регулювання припинення шлюбних правовідносин і їх класифікації вживає заходів щодо врахування сформованих європейськими органами стандартів і правових традицій. Конституція України, ЦК України, СК України містять у собі цілий перелік норм, спрямованих на захист прав і свобод осіб, які перебувають у шлюбних правовідносинах, а також на регулювання правовідносин подружжя; осіб, котрі перебувають у фактичних шлюбних відносинах (конкубінаті); осіб, які перебувають у релігійному шлюбі; осіб, що є цивільними партнерами, тощо, на принципах взаємоповаги особистих немайнових і майнових прав, які виникають після виникнення шлюбних правовідносин. Слід ураховувати, що соціально-економічні зміни, які відбулися в Україні, справили вирішальний вплив на розвиток шлюбних правовідносин. Шлюбні правовідносини – це наслідок застосування норм сімейного законодавства до конкретних відносин у сфері шлюбу і сім’ї. Шлюбні правовідносини є основою розвитку і становлення суспільства та регламентуються положеннями сімейного права. Однак, ураховуючи деякі зміни традиційної моделі соціальної поведінки людей у частині сімейних і шлюбних правовідносин, що відбулися у деяких зарубіжних країнах, у т. ч. в окремих країнах-членах ЄС, актуальним сьогодні є дослідження класифікації правових наслідків, які виникають унаслідок припинення шлюбних правовідносин. Шлюбні правовідносини, вступ у шлюб, припинення шлюбних правовідносин, створення фактичних шлюбних відносин (конкубінату), релігійний шлюб, цивільне партнерство тощо визначаються безліччю обставин політичного, ідеологічного й економічного змісту. Зростання числа припинення шлюбу, а також дедалі більше поширення т. зв. фактичних шлюбів, тобто перебування фізичних осіб у конкубінаті, релігійному шлюбі й у стосунках як цивільні партнери, викликає обґрунтовані побоювання у представників різних суспільних наук.

Today, the Ukrainian state, while on the road to European integration, takes measures to take into account the standards and legal traditions established by the European bodies in order to improve and unify the rules and regulations of the family law institute in terms of the legal regulation of the termination of marital relations and their classification. The Constitution of Ukraine, the Central Committee of Ukraine, and the Civil Code of Ukraine contain a whole list of norms aimed at protecting the rights and freedoms of persons in marital relationships, as well as regulating the legal relationship of spouses; persons who have actual marital relations (concubine); persons who are married; persons who are civil partners, etc., based on the principles of mutual respect for personal non-property and property rights that arise after marriage. It should be borne in mind that the socio-economic changes that have taken place in Ukraine have had a decisive impact on the development of marital relationships. Marriage is a consequence of the application of the rules of family law to specific relationships in the field of marriage and family. Marital relations are the basis for the development and formation of society and are governed by the provisions of family law. However, given some changes in the traditional model of social behavior of people in relation to family relationships and marriages that have taken place in some foreign countries, including in some EU Member States, it is relevant today to study the classification of legal consequences resulting from the termination of marriage. Marriage, marriage, termination of marriage, creation of actual marital relations (concubine), religious marriage, civil partnership, etc. are determined by many circumstances of political, ideological and economic content. The increase in the number of marriage terminations, as well as the increasing spread of so-called actual marriages, that is, of individuals in concubines, religious marriages, and relationships as civilian partners, raises well-founded fears from representatives of the various social sciences.