Прецедентна практика Суду ЄС та проблема запобігання забрудненню морського середовища

Abstract

Автор статті, здійснивши аналіз діяльності Європейського Союзу у сфері запобігання забрудненню морського середовища та рішення по справі C-459/03 «Єврокомісія проти Ірландії», стверджує, що рішення Суду ЄС мають прецедентний характер. На прикладі MOX Plant cases автор робить висновок, що конфлікт юрисдикцій судово-арбітражних інституцій має місце в ситуаціях, коли тотожні спори послідовно або одночасно передаються на розгляд різних органів міжнародного правосуддя, юрисдикція жодного з яких не має виняткового характеру. Відповідно до рішення по справі C-459/03 «Єврокомісія проти Ірландії», виняткова юрисдикція Суду Європейського Союзу визначається не лише установчими документами ЄС, але й Європейським судом правосуддя. Суд ЄС встановив, що тільки він має виняткову юрисдикцію з питань застосування та тлумачення права ЄС, включаючи ті норми міжнародного права, які стали частиною правопорядку ЄС (як наприклад, Конвенція ООН з морського права 1982 року).

The author of the article, analyzing the activities of the European Union in the field of prevention of marine pollution and the decision in case C-459/03 «European Commission against Ireland», argues that the decisions of the Court of Justice are judicial precedents. On the example of MOX Plant cases, the author concludes that the conflict of jurisdictions of judicial and arbitration bodies takes place in situations where identical disputes are consistently or simultaneously submitted to the consideration of various bodies of international justice, none of which has an exclusive jurisdic- tion. According to the decision in case C-459/03 «European Commission v. Ireland», the exclusive jurisdiction of the European Court of Justice is determined not only by the constituent documents of the EU, but also by the European Court of Justice itself. The European Court of Justice found that only it has exclusive jurisdiction over the application and interpretation of EU law, including the rules of international law that have become part of the EU legal order (for example, the United Nations Convention on the Law of the Sea).

Автор статьи, проанализировав деятельность Европейского Союза в сфере предотвращения загрязнения морской среды и решение по делу C-459/03 «Еврокомиссия против Ирландии», утверждает, что решения Суда ЕС имеют прецедентный характер. На примере MOX Plant cases автор делает вывод, что конфликт юрисдикций судебно-арбитражных органов имеет место в ситуациях, когда тождественные споры последовательно или одновременно передаются на рассмотрение различных органов международного правосудия, юрисдикция ни одного из которых не носит исключительного характера. Согласно решению по делу C-459/03 «Еврокомиссия против Ирландии», исключительная юрисдикция Суда Европейского Союза определяется не только учредительными документами ЕС, но и самим Европейским судом правосудия. Суд ЕС установил, что только он имеет исключительную юрисдикцию по вопросам применения и толкования права ЕС, включая нормы международного права, которые стали частью правопорядка ЕС (например, Конвенция ООН по морскому праву 1982 года).