Обыкновенное зло абсурдности бытия простого человека в философии А. Камю

Abstract

В статье рассматривается роль зла в повседневной жизни обычного человека и восприятия зла человеком в дилемме необъятной трагичности и логического восприятия. Сущность зла в философии А. Камю раскрывается через анализ ранних произведений писателя. Исследуется соотнесенность смерти как закономерного факта прекращения человеческого существования и моральных принципов общества. Поднимается проблема понимания смерти человека философом как трагического случая, что возмущает человечество, как бунт против невозможности существования на позициях христианских ценностей и как неоправданная мера наказания за несоответствие поведения человека общепринятым моральным нормам. Исследуется метафизика зла в философии А. Камю, которым человек понемногу травится, только начиная свое существование, а также невозможности бытия человека без дуализма добра и зла.

У статті розглядається роль зла в повсякденному житті звичайної людини та сприйняття зла людиною у дилемі неосяжної трагічності й логічного сприйняття. Сутність зла в філософії А. Камю розкривається через аналіз ранніх творів письменника. Досліджується співвіднесеність смерті як закономірного факту припинення людського існування та моральних принципів суспільства. Піднімається проблема розуміння смерті людини філософом як трагічного випадку, що обурює людство як бунт проти неможливості існування на позиціях християнських цінностей та як неоправдана міра покарання за невідповідність поведінки людини загальноприйнятим моральним нормам. Досліджується метафізика зла в філософії А. Камю, яким людина потроху труїться, тільки-но починає своє існування, а також неможливості буття людини без дуалізму добра і зла.

The article discusses the role of evil in everyday life of the common man and the perception of evil by a person in the dilemma of immense tragedy and logical perception. The essence of evil in the philosophy of A. Camus reveals through the analysis of early works of the writer. It is explored the relationship between death as a natural fact of termination of human existence and moral principles of society. It is raised by the philosopher the problem of understanding person’s death as tragic event, outraged humanity, as a revolt against the impossibility of the existence in positions of Christian values, and as unjustified punishment for non-conformity of human behavior to generally accepted moral norms. Explores the metaphysics of evil in the philosophy of A. Camus, which the person is gradually etched from its existence, and the impossibility of human existence without duality of good and evil.