Праця та дозвілля в історіософській перспективі: проблема співвідношення

Abstract

Стаття спрямована на дослідження співвідношення праця-дозвілля через звернення до основних інтелектуальних традицій і трансформацій, які визначили ідейний зміст праці й дозвілля в західній цивілізації. Проілюстровано, що в історичному розгляді ці поняття розташувалися в тріадній схемі «фізична праця – дозвілля – праця духовна». Досліджено сутнісні й аксіологічні характеристики праці й дозвілля, які визначаються в площині культурних інтерпретацій. Зміни в семіотиці культури є детермінантами зрушення до нових духовних пошуків, які відбиваються в соціальній діяльності кожної епохи. Так, зазначено, що в античній історії та культурі діяльність, яка збігалася з грецьким онтологічним ідеалом, ідентифікується з поняттям дозвілля – це є духовний шлях благородної людини. У роботі з’ясовано, що на середньовічному етапі європейської культури розуміння понять праці й дозвілля пов’язується з християнською теоцентричною картиною світу. Виявлено, що праця спиралась на християнське вчення про первородний гріх, покарання та порятунок. Розглянуто можливість порятунку через працю, що докорінно змінює світоглядну оцінку праці й дозвілля на початку ХVI ст., якому передувала протестантська етика. У статті проаналізовано, як капіталізм обмежив екзистенційну свободу людини, зробивши її цілком і повністю залежної від праці. Визначається, що дозвілля в постіндустріальному суспільстві, так само як і праця в індустріальному, капіталізується. Автори доходять висновку, що формується «цивілізація дозвілля», в якій просвітницька модель змінюється так званою гедоністичною концепцією. Дозвілля починає займати простір праці й навпаки. Сформовано важливу тезу, що в умовах нової соціальності інтелектуальний продукт стає товаром, оскільки праця заміщується знаннями. Таким чином, доводиться, що певна схема взаємовідносин означених видів діяльності відповідає певному типу культури на її історичному етапі.

The article examines the relationship between labor and leisure through references to the basic intellectual traditions and transformations that have defined the ideological content of labor and leisure in the Western civilization. It is argued that within the historical consideration these concepts are located in the triadic scheme “physical work – leisure – spiritual work”. Authors analyze the essential and axiological characteristics of labor and leisure that are determined in the context of cultural interpretations and in the social activities of each era. It is noted that in the ancient history the activity that coincided with the Greek ontological ideal is identified with the concept of leisure – the spiritual path of a noble man. The article finds that within the European culture the concepts of labor and leisure are associated with the Christian theocentric concept of the world in the Medieval ages. The researches found labor to be based on the Christian doctrine of original sin, punishment, and salvation. The possibility of salvation through labor in the sense of protestant ethics was declared in the early sixteenth century. This article analyzes how capitalism limited human existential freedom, making it completely dependent on labor. It is concluded that leisure in a post-industrial society, as well as labor in an industrial one, is capitalized. The authors conclude that a “civilization of leisure” is being formed, in which the enlightenment model is being replaced by the so-called hedonistic concept. Leisure begins to occupy the space of labor and vice versa. Indeed in the conditions of the new sociality the intellectual product becomes merchandise, because work is replaced by knowledge. Thus, it is proved that a certain pattern of relations between these activities corresponds to a certain type of culture at its historical stage.