Знання й мислення в континуумі теоцентризму

Abstract

У статті досліджується проблема специфіки мислення в епоху домінування середньовічного теоцентризму. Наголошується, що суттєвим моментом становлення нового, відмінного від античного, типу мислення є опис реального світу через збагачення структурою метафізичних переваг і богословських інструкцій. Важливим фактором для розуміння інтенсивності процесу розвитку мислення в середньовічному теолого-метафізичному світогляді й релігійній онтології є аналіз господарського життя. Його розвиток вимагав зміни традиційного мислення, переходу до нових, інноваційних його форм. Показано, що суттєвим фактором формування нового мислення було звільнення індивіда від соціально-політичних і господарських залежностей. Ця обставина сприяла розвитку свободи мислення, оскільки потрібно було усвідомити і зрозуміти оновлення економіки, піднесення міст, розвиток торгівлі, посилення ролі грошей. Поряд із цим відбувається становлення природничо-наукового знання, яке сприяло утвердженню нових перспектив і можливостей для розвитку мислення. Підкреслюється, що середньовічна метафізика й пізнання були поставлені перед тим фактом, що розум має морально-ціннісні виміри, перехід до яких актуалізує критичний аспект мисленнєвого процесу.

В статье исследуется проблема специфики мышления в эпоху доминирования средневекового теоцентризма. Обоснован тезис о том, что сущностным моментом становления нового, отличительного от античного, типа мышления является описание реального мира через обогащение структурой метафизических преимуществ и богословских инструкций. Важным фактором для понимания интенсивности процесса развития мышления в средневековом теолого-метафизическом мировоззрении и религиозной онтологии является анализ хозяйственной жизни. Ее развитие требовало смены традиционного мышления, перехода к новым, инновационным его формам. Показано, что сущностным фактором формирования нового мышления было освобождение индивида от социально-политических и хозяйственных зависимостей. Данное обстоятельство способствовало развитию свободы мышления, поскольку нужно было осознать, понять обновление экономики, развитие городов и торговли, усиление роли денег. Одновременно происходит становление естественнонаучного знания, которое способствовало созданию новых перспектив и возможностей для развития мышления. Подчеркивается, что средневековая метафизика и познание становятся перед фактом, что разум имеет морально-ценностные измерения, переход к которым актуализирует критический аспект мыслительного процесса.

The article concerns the problem of specifics of thinking in the era of dominance of medieval theocentrism. Author substantiates the statement that the essential point of appearance of new, different from the ancient, type of thinking is the description of the real world through enrichment of the structure of metaphysical benefits and theological instructions. An important factor for understanding of the intensity of the process of development of thinking in the medieval theologically-metaphysical worldview and religious ontology is the analysis of economic life. Its development required changes of traditional thinking, transition to its new, innovative forms. The study shows that a significant factor in shaping of new thinking was to liberate individual from social, political and economic relationships. This fact contributed to the development of freedom of thought, because it was necessary to recognize and to understand the renewal of the economy, rise of cities, trade, strengthening of the role of money. Simultaneously the formation of natural science takes place, which contributed to the establishment of new prospects and opportunities for the development of thinking. The reported data gives a cause to emphasize that medieval metaphysics and cognition had been presented with a fait accompli that mind has moral-value measurements, transition to which actualizes critical aspect of thinking process.