Правовий порядок суверенної України: становлення та тенденції розвитку (загальнотеоретичне дослідження)

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. - Одеська національна юридична академія, Одеса, 2009. Дисертацію присвячено осмисленню формування правового порядку в Україні епохи Незалежності. Досліджуються ідейно-духовні витоки сучасного правового порядку: антична епоха, середні віки, модерна доба та зародження інтегративного розуміння правового порядку у вітчизняній правовій думці кінця XIX - початку XX ст.). До осягнення природи правового порядку залучаються феноменологічний, герменевтичний, антропологічний, синергетичний підходи, що уможливлює виявлення нових сторін і властивостей цього феномена. Правовий порядок - це особлива складова правової реальності, що твориться „броунівським рухом" правозначущої поведінки, правових відносин та існує як відносно усталений і мінливий стан упорядкованого правом буття суспільства. Досліджуються образ, цінність правового порядку, категорія „сучасний правовий порядок", властивості правового порядку як особистісного і суспільного блага, співвідношення з основними категоріями теорії права. Охарактеризовано різновиди правових порядків та здійснено їхню типологізацію. Проаналізовано соціальні потенціали правового порядку' у суверенній Україні та тенденції сучасного його розвитку (вплив міжнародного та інтегративних правових порядків, антропологізація, посилення ролі правової культури і правового менталітету, інституціоналізація, „політизація" та актуалізація доктринального його супроводження).

Диссертация на соискание научной степени доктора юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правових учений. - Одесская национальная юридическая академія, Одеса, 2009. В диссертации исследуются идейно-духовные истоки современного правового порядка: античная эпоха (космодицея правопорядка), средневековье (теодицея правопорядка), модерная эпоха (антроподицея правопорядка) и зарождение интегративного понимания правового порядка в отечественной правовой мысли (конец XIX - начало XX ст.). Бытующие в отечественной юриспруденции идеологизация и этатизация правопорядка, его отождествление с другими правовыми явлениями (правовые отношения, правомерное поведение), истолкование как результата, следствия законности ведут, по сути, к растворению правового порядка среди иных правовых феноменов, восприятию его вторичности, отрицанию собственной субстанциональности. Преодоление такой ситуации видится в выходе на современный уровень осмысления правового порядка в координатах феноменологического, антропологического, герменевтического, синергетического и других подходов. Правовой порядок рассматривается как специфическая, „видимая и невидимая" правовая реальность, „материя" которой образуется из предметных и идеальных компонентов, формируется „броуновским движением" правозначимого поведения, правовых отношений, существует как относительно устойчивое, изменчивое состояние, упорядоченное правом бытие общества, и феномен, который совмещает в себе общечеловеческие, социальные и правовые начала. Исследуются образ, ценность правового порядка, его свойства как личностного и общественного блага, соотношение с основными категориями теории права. Вводятся в научный и прикладной оборот категории „ипостаси правового порядка", „современный правовой порядок" и др., обосновывается необходимость признания права на надлежащий правовой порядок конституционным правом граждан Украины, разграничения смыслового, категориального и нормативного статуса правового порядка и правозаконности, отказа от использования в научном обороте и учебной литературе категории „гарантии правового порядка" и др. Охарактеризованы основные разновидности правовых порядков и осуществлена их типологизация. Анализируются социальные потенциалы правового порядка в суверенной Украине и тенденции современного его развития: усиление влияния международного и интегративных правовых порядков, антропологизация, повышение роли правовой культуры и правового менталитета, институционализация, политизация, актуализация доктринального сопровождения и др.

The thesis for the degree of the Doctor of Science in Law - Speciality 12.00.01 - The theory and the history of the state and law; the history of political and juridical studies. - Odessa National Academy of Law, Odessa, 2009. The dissertation is dedicated to the comprehension of the formation of the legal order in Ukraine of the epoch of Independence. The ideological and spiritual origins of the up-to-date legal order are investigated: the Antiquity, the Middle Ages, the modem age and the initiation of the integrative comprehension of the legal order in the domestic juridical consciousness at the close of XIX and at the beginning of XX century. To understand the nature of the legal order some approaches are employed: phenomenological, hermeneutical, antropological and synergetic. They give the possibility to reveal new aspects and properties of that phenomenon. The legal order is a particular integral part of the legal reality, which is created by „Brownian motion" of the legaly significant conduct, of jural relationships; the legal order exists like relatively established and changeable state of the adjudicate being of the society. The image, the value of the legal order, the category „modern legal order", the qualities of the legal order such as the personal and the public good, its correlation with the main categories of the theory of law are investigated. The varieties of legal orders have been characterized and their typology has been made. The social potentials of the legal order in the sovereign Ukraine and the tendencies of its modern development (the influence of international and integrative legal orders, the anthropological influence, the growth of the importance of legal culture and legal mentality, the institutional growth, the „politicization" and the significance of its doctrinal support) have been analysed.