Первый и Второй объекты как фундаментальные понятия философии различия

Abstract

В статье рассматривается проблема фундаментальных понятий для современной онтологии в контексте понимания бытия как становления, осуществляющегося через непрерывное производство различий. В качестве решения проблемы понятийной фиксации ключевых аспектов бытия-становления предлагается ввести понятия «Первый объект» и «Второй объект» как всеобщие понятия, относящиеся к сфере бытия и сущего. Генезис понятий представлен как синтез некоторых идей классиков немецкого идеализма с концептами философии Чарльза Сандерса Пирса. Продемонстрирована сущность Первого и Второго объектов как в понятийном, так и онтологическом планах; в связи со вторым, указано на конкретные проявления того, что схватывается этими понятиями, для природы, жизни «в целом» и сознания отдельного мыслящего субъекта. Отдельно обосновывается необходимость элиминации понятия «Третье», имеющего место в философии Ч.С. Пирса. Одновременно с этим понятия «Первого» и «Второго» соотносятся с гегелевской триадой «тезис – антитезис – синтез», мыслимой как гетерогенезис, т. е. процесс развития-становления бытия через различие.У статті розглядається проблема фундаментальних понять для сучасної онтології в контексті розуміння буття як становлення, яке здійснюється через неперервне виробництво розрізнень. Як вирішення проблеми понятійної фіксації ключових аспектів буття-становлення пропонується ввести поняття «Перший об’єкт» і «Другий об’єкт» як загальні поняття, які належать до сфери буття й сущого. Генезис понять поданий як синтез деяких ідей класиків німецького ідеалізму з концептами філософії Чарльза Сандерса Пірса. Продемонстровано сутність Першого і Другого об’єктів як у понятійному, так і онтологічному планах; у зв’язку з другим, продемонстровано конкретні вияви того, що схоплюється цими поняттями, для природи, життя «загалом» і свідомості окремого мислячого суб’єкта. Окремо обґрунтовується необхідність елімінації поняття «Третє», яке має місце у філософії Ч.С. Пірса. Водночас поняття «Першого» і «Другого» співвідносяться з гегелівською тріадою «теза – антитеза – синтез», мислимою як гетерогенезис, тобто процес розвитку-становлення буття через розрізнення.The paper is dedicated to the problem of fundamental notions in modern ontology, according to the context of understanding and explanation of Being-as-becoming, which is ‘performed’ through the continuous production of differentiations. To solve the problem of conceptual fixation of the key aspect of Being-as-becoming, the author proposes the construction of such notions as “First object” and “Second object” as an abstract notions, related to the spheres of Being and Existence as well. The genesis of notions in the paper is given through the synthesis of particular ideas of German idealism classics with some concepts from Charles Sanders Pierce’s philosophy. The substantive characteristics of First and Second objects are demonstrated in notional, as well as in ontological planes of consistence. In context of ontology, the author also demonstrates the particular manifestations of what is seized by these concepts: in nature, in life, for the consciousness of the particular subject. Apart from this argumentation, the necessity of elimination of Pierce’s notion of ‘Thirdness’ is justified. In addition, the paper draws attention to similarity between Hegel’s triadic concept of becoming through ‘thesis – antithesis – synthesis’, and the notions of ‘First’ and ‘Second’. Both systems of notions, to author, depict heterogenesis – the process of development-becoming of Being through the difference.