Любовь к ближнему в условиях дегуманизации

Abstract

В статье рассматривается феномен любви к ближнему в условиях дегуманизации на примере романа Э.М. Ремарка «На Западном фронте без перемен». Особое внимание авторы уделяют «двойственности» дегуманизации, парадоксальным образом вызывающей в человеке любовь к ближнему. Феномен любви к ближнему в данной работе представлен в соотнесении с феноменом «любви к дальнему», репрезентативным примером которого является принесение человеческой жизни (жизней) в жертву во благо некоторой идеи (Ф. Ницше, С.Л. Франк). Феномен любви к ближнему в статье анализируется в контексте парадигмы «зрелой» любви Э. Фромма.

У статті розглянуто феномен любові до ближнього в умовах дегуманізації на прикладі роману Е.М. Ремарка «На Західному фронті без змін». Особливу увагу автори приділяють «подвійності» дегуманізації, на тлі якої в людині парадоксальним чином розкривається любов до ближнього. Феномен любові до ближнього в роботі представлений у співвіднесенні з феноменом «любові до дальнього», репрезентативним прикладом якого є принесення людського життя (життів) у жертву заради певної ідеї (Ф. Ніцше, С.Л. Франк). Феномен любові до ближнього у статті аналізується в контексті парадигми зрілої любові (за Е. Фроммом).

The article deals with the phenomenon of love to neighbor in conditions of dehumanization, with the example of the novel by E. M. Remarque “On the Western Front without Changes”. Special attention is paid to the “duality” of dehumanization, in the conditions of which a person paradoxically appears love to one’s neighbor. The phenomenon of love to neighbor in this work is presented in correlation with the phenomenon of “love to distant”, a representative example of which is the bringing of human life (lives) into a sacrifice for the benefit of some idea (F. Nietzsche, S.L. Frank). The phenomenon of love to neighbor is analyzed in the context of the paradigm of E.From’s “mature” love.