Інтерпретативна антропологія К. Гірца та герменевтичне переосмислення предмета й засновків сучасних студій культури

Abstract

Стаття репрезентує методологічні аспекти й підґрунтя інтерпретативної антропології К. Гірца. Розкриваються особливості об’єктивістського сприйняття герменевтичного методу, впровадженого К. Гірцем. Подано визначення інтерпретативної антропології як пояснювальної соціальної науки, яка застосовує герменевтичний метод як допоміжний інструмент. Висвітлено специфіку поняття значення, застосованого К. Гірцем. Розкривається модифікація поняття герменевтичного кола, впроваджена К. Гірцем: пізнання рухається між двома визначеними аспектами соціального факту, репрезентованими двома науковими дисциплінами. Автори доходять висновку, що ця схема є вихідним пунктом визначення предмета дослідження.

В статье представлены методологические аспекты и основания интерпретативной антропологии К. Гирца. Раскрываются особенности объективистского понимания герменевтического метода, разработанного К. Гирцем. Дается определение интерпретативной антропологии как объяснительной социальной науки, применяющей герменевтический метод в качестве вспомогательного инструмента. Показана специфика понятия значения, использованного К. Гирцем. Раскрывается модификация понятия герменевтического круга, проведенная К. Гирцем: познание движется между двумя определенными аспектами социального факта, репрезентированными двумя научными дисциплинами. Авторы приходят к выводу, что эта схема служит исходным пунктом определения предмета исследования.

The article represents the methodological aspects and foundations of C. Geertz’ interpretive anthropology. Article discloses the peculiarities of the objectivist take on hermeneutic method elaborated by C. Geertz. Author defines interpretive anthropology as an explanative social discipline which applies hermeneutical method as an auxiliary instrument. The article explicates specificity of the concept of meaning applied by C. Geertz. Author reveals the modification of the hermeneutical circle concept provided by C. Geertz: the cognizing transfers between two distinctive aspects of the social fact which are represented by two specific branches of science. Author comes to believe that this scheme is employed as the initial determining point of the subject of the study.