Правові засади використання даних дистанційного зондування землі як доказів у вітчизняному судочинстві для захисту об’єктів археологічної спадщини
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Малолітнева, Веста Костянтинівна
Малолітнева, В. К.
Malolitneva, Vesta K.
Malolitneva, V. K.
Гурова, Анна Михайлівна
Гурова, А. М.
Hurova, Anna M.
Hurova, A. M.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса : Гельветика
Анотація
У статті досліджено питання допустимості, належності та
достовірності доказів в контексті
їх тлумачення в межах цивільного,
господарського, адміністративного
та кримінального процесів. Конкретизовано правові ознаки даних ДЗЗ
як електронного доказу, зокрема
визначення електронного цифрового підпису як його обов’язкового
реквізиту, а також на перспективу передбачено можливість використання інших інструментів криптографічних шифрувань, зокрема
приватних ключів в мережі блокчейну. Допустимість розглядається в
двох ракурсах, а саме позитивному
та негативному. Останній аналізується в контексті ризиків завдання
шкоди правам та свободам людини
й громадянина, розкриття комерційної таємниці та навіть посягання на національні інтереси в разі
неналежного порядку використання
даних ДЗЗ. Відповідно, авторами
здійснюється широкий опис національних режимів надання доступу
до даних ДЗЗ різної роздільної здатності, особливостей їх експортного
контролю, а також специфіки міжнародного-правового регулювання
використання космічних знімків. З
точки зору достовірності досліджувались особливості використання
висновку експерта в судовому процесі будь-якої юрисдикції та висновку
спеціаліста в кримінальному процесі. В результаті автори дійшли висновку про необхідність доповнення
переліку експертиз аналізом даних
ДЗЗ та забезпечення проведення
атестації судових експертів. В контексті залучення спеціалістів для
надання висновків у кримінальному
процесі запропоновано створити
перелік акредитованих спеціалістів
задля цього, а також передбачити
порядок їх взаємодії з правоохоронними органами в КПК України. Крім
цього, авторами запропоновано
передбачити за спеціальними органами, до повноважень яких належить здійснення нагляду (контролю) за законодавством про охорону
культурної спадщини, повноваження щодо збирання даних ДЗЗ як
доказів доведення правопорушень у
цій сфері.
The article examines the issues of admissibility, relevance, and reliability of evidence in the context of their interpretation in civil, commercial, administrative, and criminal proceedings. The legal features of remote sensing data as electronic evidence are specified the definition of electronic digital signature as its mandatory details, as well as the possibility of using other cryptographic encryption tools, including private keys in the Blockchain network. Admissibility is considered in two perspectives: positive and negative. The latter is analyzed in the context of the risks of harm to human and civil rights and freedoms, disclosure of trade secrets and even encroachment on national interests in the event of improper use of remote sensing data. Accordingly, the authors provide a broad description of national modes of providing access to remote sensing data of different resolutions, the peculiarities of their export control, as well as the specifics of international legal regulation of the use of space images. From the point of view of reliability, features of use of the conclusion of the expert in judicial process of any jurisdiction and the conclusion of the expert in criminal proceedings were investigated. As a result, the authors concluded that it is necessary to supplement the list of examinations by analyzing remote sensing data and ensuring the certification of forensic experts. In the context of involving specialists to provide opinions in criminal proceedings, it is proposed to create a list of accredited specialists for such purposes, as well as to provide for the procedure of their interaction with law enforcement agencies in the Criminal Procedural Code of Ukraine. In addition, the authors propose to provide for a special body, whose powers include the supervision (control) of the legislation on the protection of cultural heritage, the power to collect remote sensing data as evidence of facts on offenses in this area.
The article examines the issues of admissibility, relevance, and reliability of evidence in the context of their interpretation in civil, commercial, administrative, and criminal proceedings. The legal features of remote sensing data as electronic evidence are specified the definition of electronic digital signature as its mandatory details, as well as the possibility of using other cryptographic encryption tools, including private keys in the Blockchain network. Admissibility is considered in two perspectives: positive and negative. The latter is analyzed in the context of the risks of harm to human and civil rights and freedoms, disclosure of trade secrets and even encroachment on national interests in the event of improper use of remote sensing data. Accordingly, the authors provide a broad description of national modes of providing access to remote sensing data of different resolutions, the peculiarities of their export control, as well as the specifics of international legal regulation of the use of space images. From the point of view of reliability, features of use of the conclusion of the expert in judicial process of any jurisdiction and the conclusion of the expert in criminal proceedings were investigated. As a result, the authors concluded that it is necessary to supplement the list of examinations by analyzing remote sensing data and ensuring the certification of forensic experts. In the context of involving specialists to provide opinions in criminal proceedings, it is proposed to create a list of accredited specialists for such purposes, as well as to provide for the procedure of their interaction with law enforcement agencies in the Criminal Procedural Code of Ukraine. In addition, the authors propose to provide for a special body, whose powers include the supervision (control) of the legislation on the protection of cultural heritage, the power to collect remote sensing data as evidence of facts on offenses in this area.
Бібліографічний опис
Малолітнева В. К. Правові засади використання даних дистанційного зондування землі як доказів у вітчизняному судочинстві для захисту об’єктів археологічної спадщини / В. К. Малолітнева, А. М. Гурова // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2020. - № 6. - С. 107-122.
Ключові слова
Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE, aerospace image, remote sensing data, admissibility, reliability, аерокосмічний знімок, дані ДЗЗ, допустимість, достовірність
Цитування
Малолітнева В. К. Правові засади використання даних дистанційного зондування землі як доказів у вітчизняному судочинстві для захисту об’єктів археологічної спадщини / В. К. Малолітнева, А. М. Гурова // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2020. - № 6. - С. 107-122.