Formal and functional specificities of the interruption-repairs in speech interaction

Abstract

У статті досліджено явище перебивання як репаратури в сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Досліджено перебивання-репаратури у ракурсі їхніх формальних та функціональних характеристик. Представлено методологію дослідження, що складається з методу інтерпретації тексту, контекстуального, функціонального та семантичного методу, спрямованих на вивчення мовленнєвої реалізації перебивання-репаратури в різноманітних комунікативних ситуаціях. Встановлено, що перебивання-репаратури можуть мати різноманітні форми: виправлення, повторення (повні або часткові), що-запити, перефрази, питання-перепити, явне визнання нерозуміння, прохання підтвердити правильність бачення ситуації, гіпотези або переконання. Запропоновано основні види перебивань-репаратур в залежності від їхніх функціональних особливостей: корекція / виправлення, прохання прояснення, пояснення та доповнення / деталізація відповідно до потреб комуніканта, який перебиває свого партнера. Отримані результати показують, що основна модель перебивання-репаратури може бути зображена таким чином: виникнення необхідності репаратури – репаратура – реакція на репаратуру. Згідно з результатами дослідження, перебивання-репаратури посилюються феноменом другої репліки, що відображає реакцію адресата мовлення та передає семантику згоди, заперечення, припущення, розкриття, спростування, обґрунтування або відмови. Проведене дослідження підтверджує, що перебивання-репаратура допомагає подолати комунікативні невдачі та когнітивний дисонанс, що є ключем до продуктивної й успішної комунікативної взаємодії. Перспективи дослідження полягають у подальшому вивченні вікових характеристик перебивання та їхніх невербальних засобів, а також стратегій і тактик, які застосовуються при реагуванні на перебивання мовлення, що дозволить детальніше вивчити фактор адресата.

The paper provides the study of the phenomenon of interruption as speech repair in Мodern English dialogical discourse. The article outlines the analysis of the interruption-repairs from the point of view of their formal and functional characteristics. The research presents a methodolody, consisting of the method of text interpretation, semantic, contextual, and functional methods, which are aimed at studying speech realisation of the interruption-repairs. It is stated that the interruption-repairs may have varied forms: correction, repetitions (full or partial), what-queries, paraphrases, echo questions, explicit recognition of misunderstanding, requests to confirm the correctness of vision of a situation in a certain light, conjectures or beliefs. The paper introduces the following basic types of the interruption-repairs depending on its functional peculiarities: interruption-correction, asking for clarification, explanations and additions / specifications in accordance with the needs of the speaker who interrupts his/her interlocutor. The results obtained illustrate that the basic model of the interruption-repairs can be depicted as the emergence of the need for repair – repair – reaction to repair. According to the results of the research, the interruption-repairs are amplified by the phenomenon of the second utterance that illustrates the reaction of the speech recipient, presupposing the semantics of consent, negation and assumption, disclosure, refutation, justification, or refusal. The conducted research helps acknowledge that the interruption-repairs contribute to overcoming communicative failures and cognitive dissonance, which is the key to a productive and successful communicative interaction. The prospects of the present study consist in further investigation of age characteristics, non-verbal means of the interruption, as well as strategies and tactics, which are involved in responding to the speech interruptions allowing a more detailed study of an addressee factor.