Європейські виборчі стандарти та конституційно-правове регулювання місцевих виборів в Україні

Abstract

У дисертації здійснено комплексне дослідження європейської виборчої спадщини, її системи та джерел, визначення європейських виборчих стандартів реалізації активного та пасивного виборчого права та проблемні аспекти їх дотримання в Україні, належної виборчої практики забезпечення суб’єктивного виборчого права в умовах особливих правових режимів.

Запропоновано авторське розуміння понятійно-категоріального апарату виборчого права в частині таких дефініцій, як загальновизнані принципи та норми виборчого права, міжнародні зобов’язання у галузі виборів, європейські виборчі стандарти, належна виборча практика. Запропоновано авторські дефініції понять«європейські виборчі стандарти» та «належна виборча практика», розкрито їх взаємозв’язок.

Уперше аргументовано, що європейська виборча спадщина є органічною складовою європейської конституційної спадщини, узагальнюючим, таким, що динамічно розвивається, явищем, заснованим на загальних принципах виборчого права та міжнародних зобов’язаннях, що містять у собі європейські виборчі стандарти та належну виборчу практику. Європейську виборчу спадщину визначено як багаторівневу систему, в якій виокремлюються: універсальний, регіональний, наднаціональний та національний рівні.

Досліджено питання щодо відповідності Основному Закону, євроінтеграційному курсу України та європейським виборчим стандартам, законодавчого закріплення виборчого права на місцевих виборах іноземців та осіб без громадянства, які постійно мешкають в Україні і є членами територіальної громади.

При дослідженні питання реалізації активного виборчого права на місцевих виборах в Україні у відповідності до європейських виборчих стандартів встановлено необхідністьудосконалення конституційно-правового регулювання активних виборчих прав військовослужбовців, засуджених осіб, внутрішньо переміщених осіб. Аргументовано необхідність перегляду існуючихзаконодавчих обмежень та визначення, їхньої спрямованості вони на досягнення законної мети і чи не є вони свавільними чи непропорційними.

Наведено пропозиції з удосконалення правового забезпечення та практики застосування гендерних квот на місцевих виборах в Україні.

Проаналізовано правову природу виборчого законодавства про місцеві вибори щодо мінімізації негативного впливу виборчої технології «кандидатів-двійників» та обґрунтовано шляхи його удосконалення.Запропоновано проект закону щодо внесення відповідних змін до Виборчого кодексу України.

Досліджено питання проведення виборів в особливих правових режимах. Аргументовано, що заходи, вжиті під час особливих правових режимів (воєнного стану, правового режиму тимчасово окупованих територій, пандемії), неминуче здійснюють втручання у права і свободи, які є невід’ємною і необхідною частиною демократичного суспільства, діючого на основі верховенства закону. Натомість, державне втручання у виборчі права значної кількості громадян не має здійснюватися поза впровадженням особливого правового режиму, передбаченого Конституцією України, воєнного чи надзвичайного стану. Наявність легітимної мети, для досягнення якої встановлюються обмеження в реалізації права обирати та бути обраним, не означає, що таке втручання може бути свавільним, без дотримання основоположних конституційних принципів верховенства права, демократизму, пріоритету прав людини. Надзвичайні заходи та відступ від основних прав та свобод повинні бути пропорційними небезпеці.

Акцентовано увагу на необхідності законодавчого забезпечення реалізації протиепідемічних заходів, спрямованих на недопущення поширення на території України COVID–19 під час організації та проведення місцевих виборів серед суб’єктів та учасників виборчого процесу.Органам публічної влади необхідно постійно аналізувати обставини, викликані пандемією, та проводити консультування з усіма зацікавленими суб’єктами та учасниками виборчого процесу щодо впровадження заходів стосовно забезпечення дотримання загальновизнаних виборчих принципів, міжнародних зобов’язань та європейських виборчих стандартів.

Проаналізовано питання запровадження в Україні альтернативних (спеціальних) способів голосування, гарантування легітимності та достовірності результатів волевиявлення виборців у такий спосіб.Доведено, що запровадження в Україні електронного голосування у віддаленому режимові надає доступ до виборів усім громадянам, і тим, хто мешкає за кордоном, і виборцям з інвалідністю, і тим, хто знаходиться на самоізоляції. Перевага віддаленого голосування через Інтернет вбачається й у його спрощенні і прискоренні підрахунку голосів. Однак імплементація електронного голосування в існуюче законодавство є не простим завданням, ще складніше і повільніше відбувається розробка технологій і впровадження технічних систем. Запровадження в Україні віддаленого електронного голосування передбачає реалізацію зусиль у декількох напрямах: нормативно-правовому, техніко-технологічному та інформаційно-виховному.

Акцентовано увагу на необхідності розроблення рекомендацій для спостереження за виборами в умовах надзвичайних ситуацій, зокрема пандемії, впровадити віртуальне спостереження та спостереження за допомогою партнерських національних громадських організацій.

Наведено рекомендації щодо удосконалення виборчого законодавства в частині порядку вирішення питання можливості чи неможливості проведення місцевих виборів в окремих територіальних громадах на лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України.Запропоновано внесення законодавчих змін у частині закріплення обов’язкового повідомлення Генерального секретаря Ради Європи про відступлення від зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини та основних свобод під час введення воєнного стану в Україні.

Обґрунтовано та сформульовановисновки і рекомендації, які можуть бути використаними у: науково-дослідній діяльності – для подальшого дослідження європейської виборчої спадщини та європейських виборчих стандартів у контексті конституційно-правового регулювання організації та проведення місцевих виборів; правотворчому процесі – для удосконалення положень Виборчого кодексу України та конституційно-правових актів про особливі правові режими, в частині регулювання призначення, організації та проведення місцевих виборів; правозастосовній діяльності – для удосконалення виборчого процесу з місцевих виборів та судової практики розгляду виборчих спорів з метою ефективного захисту виборчих прав громадян України; навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Конституційне право», «Муніципальне право», спецкурсу «Виборча інженерія», а також для підготовки монографій, підручників, навчальних та навчально-методичних посібників, практикумів із зазначених дисциплін.

Дисертація є самостійно виконаним, цілісним та завершеним науковим дослідженням. Сформульовані в роботі положення і наукові висновки є результатом особистих досліджень та обґрунтувань, зроблених автором на основі критичного аналізу наукових джерел і правових актів, а також практики Європейського суду з прав людини, Верховного Суду, Конституційного Суду України.