Генезис судово-медичних знань та напрями їх використання в розслідуванні насильницьких і корисливо-насильницьких кримінальних правопорушень
Завантаження...
Дата
2021
Автори
Кривда, Людмила Русланівна
Кривда, Л. Р.
Kryvda, Liudmyla R.
Кривда, Р.
Kryvda, R.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса : Гельветика
Анотація
На даний час особливо актуальним є питання ефективного
розслідування злочинів із застосуванням міждисциплінарного та
інтеграційного підходу, оскільки
злочинність здатна не тільки пристосовуватися до різноманітних
способів приховування злочинів,
а й вдосконалювати засоби здійснення правопорушень за допомогою
сучасних знань завдяки відкритому
інформаційному доступу до специфічних ресурсів. Ці обставини
призводять до того, що виникає
потреба в застосуванні не тільки
фахових юридичних знань органів,
які здійснюють кримінальне провадження, а й у використанні спеціальних знань різних галузей науки,
техніки, мистецтва, ремесла
(медицини, автотехніки, економіки
тощо).
У статті досліджено генезис
використання судово-медичних
знань у розслідуванні кримінальних правопорушень. Використання
такого типу знань хронологічно
розглядається за об’єктами судової медицини таким чином: дослідження живих осіб і трупів,
дослідження речових доказів, дослідження матеріалів кримінальних
та цивільних проваджень.
Метою статті є огляд й упорядкування сформованих спеціальних
судово-медичних знань за визначеними критеріями, структура яких
дозволить відійти від часових та
географічних обмежень щодо поділів історії судової медицини.
Для досягнення мети були використані як загальні, так і спеціальні методи пізнання (аналіз,
синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування). За допомогою
історико-правового методу було
досліджено генезис поняття «спеціальні знання», порівняльно-правового методу – аналіз норм матеріального і процесуального права
національного та законодавства
німецькомовних країн, наукових
категорій, визначень та підходів.
Теоретичну базу дослідження
цього поняття становлять роботи:
Р.С. Бєлкіна, В.Г. Гончаренка,
Г.І. Грамовича, Б.В. Романюка,
Н.І. Клименко, В.К. Лисиченка,
Є.Д. Лук’янчикова, О.І. Мотляха, Ю.Ю. Орлова, І.В. Пирога,
М.А. Погорецького, М.В. Салтевського, О.В. Таран, В.В. Тіщенка,
Л.Д. Удалової, В.Г. Хахановського,
С.С. Чернявського, Ю.М. Чорноус,
В.Ю. Шепітька, М.Г. Щербаковського та ін.
At present, the issue of effective crime investigation with a multidisciplinary and integrative approach is particularly relevant, since crime is able not only to adaptto a variety of ways of concealing crimes, but also improve the means of committing crimes through modern knowledge through open information access to specific resources. These circumstances lead to the fact that there is a need to apply not only the professional legal knowledge of the bodies conducting criminal proceedings, but also the use of special knowledge in various fields of science, technology, art, craft (medicine, accounting, automotive engineering, etc.). The article investigated the genesis of the use of forensic knowledge. The history of using this type of knowledge is proposed to be investigated on forensic objects as follows: research of living people and corpses, research of physical evidence and research of materials of criminal and civil cases. The purpose of the article is to examine and organize the formed special forensic knowledge according to certain criteria, the structure of which will move away from temporary and geographical restrictions regarding the divisions of the history of forensic medicine. Both general and special methods of cognition (analysis, synthesis, deduction, induction, analogy, abstraction) were used to achieve the goal. Using the historical and legal method, the genesis of the concept of «special knowledge» was investigated, the comparative legal method – an analysis of the norms of material and procedural law of national and legislation of German-speaking countries, scientific categories, definitions and approaches. The theoretical basis of the study of this concept is the work of such scientists as: R.S. Belkin, G.I. Gramovich, B.V. Romanyuk, M.V. Saltevsky, V.Yu. Shepitko, V.K. Lisichenko, V.G. Traditievich, E.D. Lukyanchikova, A.I. Motlyakh, Yay Orlova, I.V. Piroga, M.A. Pogoretsky, M.V. Saltevsky, A.V. Taran, V.V. Tishchenko, L.D. Udalova, V.G. Khakhanovsky, S.S. Chernyavsky, Yu.M. Chernous, V. Yu. Shepitko.
At present, the issue of effective crime investigation with a multidisciplinary and integrative approach is particularly relevant, since crime is able not only to adaptto a variety of ways of concealing crimes, but also improve the means of committing crimes through modern knowledge through open information access to specific resources. These circumstances lead to the fact that there is a need to apply not only the professional legal knowledge of the bodies conducting criminal proceedings, but also the use of special knowledge in various fields of science, technology, art, craft (medicine, accounting, automotive engineering, etc.). The article investigated the genesis of the use of forensic knowledge. The history of using this type of knowledge is proposed to be investigated on forensic objects as follows: research of living people and corpses, research of physical evidence and research of materials of criminal and civil cases. The purpose of the article is to examine and organize the formed special forensic knowledge according to certain criteria, the structure of which will move away from temporary and geographical restrictions regarding the divisions of the history of forensic medicine. Both general and special methods of cognition (analysis, synthesis, deduction, induction, analogy, abstraction) were used to achieve the goal. Using the historical and legal method, the genesis of the concept of «special knowledge» was investigated, the comparative legal method – an analysis of the norms of material and procedural law of national and legislation of German-speaking countries, scientific categories, definitions and approaches. The theoretical basis of the study of this concept is the work of such scientists as: R.S. Belkin, G.I. Gramovich, B.V. Romanyuk, M.V. Saltevsky, V.Yu. Shepitko, V.K. Lisichenko, V.G. Traditievich, E.D. Lukyanchikova, A.I. Motlyakh, Yay Orlova, I.V. Piroga, M.A. Pogoretsky, M.V. Saltevsky, A.V. Taran, V.V. Tishchenko, L.D. Udalova, V.G. Khakhanovsky, S.S. Chernyavsky, Yu.M. Chernous, V. Yu. Shepitko.
Бібліографічний опис
Кривда Л. Р. Генезис судово-медичних знань та напрями їх використання в розслідуванні насильницьких і корисливо-насильницьких кримінальних правопорушень / Л. Р. Кривда, Р. Кривда // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2021. - № 2. - С. 133-145.
Ключові слова
Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE, судова медицина, спеціальні знання, судові знання, експертиза, судова експертиза, forensic medicine, special knowledge, forensic knowledge, examination, forensic examination
Цитування
Кривда Л. Р. Генезис судово-медичних знань та напрями їх використання в розслідуванні насильницьких і корисливо-насильницьких кримінальних правопорушень / Л. Р. Кривда, Р. Кривда // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2021. - № 2. - С. 133-145.