Transformation of the Strategy of State Economic Policy in Modern Conditions
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Петруненко, Ярослав Вікторович
Петруненко, Я. В.
Петруненко, Ярослав Викторович
Petrunenko, Yaroslav V.
Petrunenko, Iaroslav
Подцерковний, Олег Петрович
Подцерковний, О. П.
Подцерковный, Олег Петрович
Podtserkovnyi, Oleh P.
Podtserkovnyi, Oleg
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Baltija Publishing
Анотація
Complex and contradictory processes of modern social transformations and the need to overcome the crisis in the economy require the appropriate influence of the state and a clear system of socio-economic management through the formation and implementation of effective state economic policy. The main elements of economic policy are financial and credit, budgetary, scientific and technical, structural, social, investment, agricultural, regional, foreign economic policy. The implementation of state economic policy is considered in terms of the relationship between social problems and the state. Therefore, the purpose of the article is to study the essence, tools and methods of state economic policy in modern conditions. It is also necessary to identify the main risks and features of further development of state economic policy of individual states in a global imbalance and crisis. The theoretical part is devoted to the study of the essence of state economic policy, theoretical and practical aspects of its organization in the state, as well as tools that can be used by the state. The resulting part is devoted to the consideration of the situation, in which the world economy has found itself in 2020 in the conditions of the economic COVID-19 crisis. General forecasts have not provided to individual states because it has been impossible to predict the end of the pandemic and the return of the world to normal life. However, it is clear that the world economy has undergone irreversible processes that will synergistically affect different states in different ways. The crisis has hit a significant number of industries, including tourism, logistics, hotel business, the crisis has been felt in world markets: oil prices have collapsed, as well as the stock markets. Undoubtedly, there are areas with a rapid growth, especially the pharmaceutical industry and retail, online delivery services, IT entertainment and communications industry, information marketing business and education and training services. It is likely that the indicators of economic development in the states by the end of the year will be better than the results of the first half of the year. The basic forecast of economic world development assumes a sharp growth of the economy after a short recession after quarantine. The financial capabilities of the EU states vary considerably, but each state must pursue counter-cyclical policies aimed at stabilizing its own economy. The answer to the question of what kind of crisis response policy they can afford depends on the fiscal policy of the states before the crisis. In economically developed states, where emergency measures have been introduced, governments and central banks issue trillions of dollars in government spending, social support of citizens, and interest-free business loans to limit the economic damage of quarantine. At the same time, in Latin America and Southeast Asia, total quarantine is impossible in multi-million cities. Such states have a triple effect of suffering from the virus, the environment and poverty. States dependent on the export of natural resources and raw materials, when faced with the crisis, are forced to sell them for nothing, so they will suffer great losses. More than 150 states have set up anti-crisis headquarters and are taking anti-crisis measures. The authors have also tried to predict how large-scale the global economic crisis will be for Ukraine, what consequences await it, and what measures need to be taken to overcome it.
Складні та суперечливі процеси сучасних соціальних перетворень та необхідність подолання кризи в економіці вимагають відповідного державного впливу та чіткої системи соціально-економічного управління шляхом формування та реалізації ефективної державної економічної політики. Основними елементами економічної політики є фінансово-кредитна, бюджетна, науково-технічна, структурна, соціальна, інвестиційна, аграрна, регіональна, зовнішньоекономічна політика. Реалізація державної економічної політики розглядається з точки зору взаємозв'язку соціальних проблем і держави. Тому метою статті є дослідження сутності, засобів та методів державної економічної політики в сучасних умовах. Необхідно також виявити основні ризики та особливості подальшого розвитку державної економічної політики окремих держав в умовах глобального дисбалансу та кризи. Теоретична частина присвячена вивченню сутності державної економічної політики, теоретичним та практичним аспектам її організації в державі, а також інструментам, якими може скористатися держава. Результативна частина присвячена розгляду ситуації, в якій світова економіка опинилася в 2020 році в умовах економічної кризи COVID-19. Загальні прогнози не надані окремим державам, оскільки неможливо було передбачити кінець пандемії та повернення світу до нормального життя. Однак очевидно, що світова економіка зазнала незворотних процесів, які по-різному впливатимуть на різні держави. Криза вразила значну кількість галузей, включаючи туризм, логістику, готельний бізнес, криза відчулася на світових ринках: ціни на нафту впали, як і фондові ринки. Безперечно, є сфери зі стрімким зростанням, особливо фармацевтична промисловість та роздрібна торгівля, послуги онлайн-доставки, ІТ-індустрія розваг та комунікацій, бізнес з інформаційного маркетингу та освітні та навчальні послуги. Цілком ймовірно, що показники економічного розвитку країн ЄС до кінця року будуть кращими за результати першого півріччя. Основний прогноз розвитку економічного світу передбачає різке зростання економіки після нетривалої рецесії після карантину. Фінансові можливості держав ЄС значно різняться, але кожна держава повинна проводити антициклічну політику, спрямовану на стабілізацію власної економіки. Відповідь на питання, яку політику реагування на кризи вони можуть собі дозволити, залежить від фіскальної політики держав до кризи. В економічно розвинених державах, де запроваджено надзвичайні заходи, уряди та центральні банки виділяють трильйони доларів на державні витрати, соціальну підтримку громадян та безпроцентні кредити для бізнесу, щоб обмежити економічний збиток від карантину. У той же час у Латинській Америці та Південно-Східній Азії загальний карантин неможливий у багатомільйонних містах. Такі держави мають потрійний ефект: вони страждають від вірусу, довкілля та бідності. Держави, залежні від експорту природних ресурсів та сировини, зіткнувшись із кризою, змушені продавати їх за безцінь, тому вони понесуть великі збитки. Понад 150 держав створили антикризові штаби та вживають антикризові заходи. Автори також намагалися передбачити, наскільки масштабною буде для України глобальна економічна криза, які наслідки її очікують та які заходи потрібно вжити для її подолання.
Сложные и противоречивые процессы современных социальных трансформаций и необходимость преодоления кризиса в экономике требуют соответствующего влияния государства и четкой системы социально-экономического управления через формирование и реализацию эффективной государственной экономической политики. Основными элементами экономической политики являются финансово-кредитная, бюджетная, научно-техническая, структурная, социальная, инвестиционная, аграрная, региональная, внешнеэкономическая политика. Реализация государственной экономической политики рассматривается с точки зрения взаимосвязи социальных проблем и государства. Поэтому цель статьи - изучить сущность, инструменты и методы государственной экономической политики в современных условиях. Также необходимо выявить основные риски и особенности дальнейшего развития государственной экономической политики отдельных государств в условиях глобального дисбаланса и кризиса. Теоретическая часть посвящена изучению сущности государственной экономической политики, теоретических и практических аспектов ее организации в государстве, а также инструментов, которые может использовать государство. Результативная часть посвящена рассмотрению ситуации, в которой оказалась мировая экономика в 2020 году в условиях экономического кризиса COVID-19. Общие прогнозы не предоставлены отдельным государствам, потому что невозможно предсказать окончание пандемии и возвращение мира к нормальной жизни. Однако очевидно, что в мировой экономике произошли необратимые процессы, которые синергетически по-разному повлияют на разные государства. Кризис ударил по значительному количеству отраслей, в том числе по туризму, логистике, гостиничному бизнесу, кризис сказался на мировых рынках: рухнули цены на нефть, а также фондовые рынки. Несомненно, есть области с быстрым ростом, особенно фармацевтическая промышленность и розничная торговля, услуги онлайн-доставки, индустрия ІТ-развлечений и коммуникаций, бизнеса информационного маркетинга, а также услуги образования и обучения. Вероятно, что показатели экономического развития в странах ЕС к концу года будут лучше, чем результаты первого полугодия. Базовый прогноз экономического развития мира предполагает резкий рост экономики после непродолжительной рецессии после карантина. Финансовые возможности стран ЕС значительно различаются, но каждое государство должно проводить антициклическую политику, направленную на стабилизацию собственной экономики. Ответ на вопрос, какую политику реагирования на кризис они могут себе позволить, зависит от бюджетной политики государств до кризиса. В экономически развитых государствах, где были введены чрезвычайные меры, правительства и центральные банки выделяют триллионы долларов на государственные расходы, социальную поддержку граждан и беспроцентные бизнес-ссуды, чтобы ограничить экономический ущерб от карантина. В то же время в Латинской Америке и Юго-Восточной Азии тотальный карантин невозможен в городах-миллионниках. Такие государства имеют тройной эффект: они страдают от вируса, окружающей среды и бедности. Государства, зависящие от экспорта природных ресурсов и сырья, столкнувшись с кризисом, вынуждены продавать их за бесценок, поэтому они понесут большие убытки. Более 150 государств создали антикризисные штабы и принимают антикризисные меры. Авторы также попытались предсказать, насколько масштабным будет глобальный экономический кризис для Украины, какие последствия его ждут и какие меры необходимо принять для его преодоления.
Складні та суперечливі процеси сучасних соціальних перетворень та необхідність подолання кризи в економіці вимагають відповідного державного впливу та чіткої системи соціально-економічного управління шляхом формування та реалізації ефективної державної економічної політики. Основними елементами економічної політики є фінансово-кредитна, бюджетна, науково-технічна, структурна, соціальна, інвестиційна, аграрна, регіональна, зовнішньоекономічна політика. Реалізація державної економічної політики розглядається з точки зору взаємозв'язку соціальних проблем і держави. Тому метою статті є дослідження сутності, засобів та методів державної економічної політики в сучасних умовах. Необхідно також виявити основні ризики та особливості подальшого розвитку державної економічної політики окремих держав в умовах глобального дисбалансу та кризи. Теоретична частина присвячена вивченню сутності державної економічної політики, теоретичним та практичним аспектам її організації в державі, а також інструментам, якими може скористатися держава. Результативна частина присвячена розгляду ситуації, в якій світова економіка опинилася в 2020 році в умовах економічної кризи COVID-19. Загальні прогнози не надані окремим державам, оскільки неможливо було передбачити кінець пандемії та повернення світу до нормального життя. Однак очевидно, що світова економіка зазнала незворотних процесів, які по-різному впливатимуть на різні держави. Криза вразила значну кількість галузей, включаючи туризм, логістику, готельний бізнес, криза відчулася на світових ринках: ціни на нафту впали, як і фондові ринки. Безперечно, є сфери зі стрімким зростанням, особливо фармацевтична промисловість та роздрібна торгівля, послуги онлайн-доставки, ІТ-індустрія розваг та комунікацій, бізнес з інформаційного маркетингу та освітні та навчальні послуги. Цілком ймовірно, що показники економічного розвитку країн ЄС до кінця року будуть кращими за результати першого півріччя. Основний прогноз розвитку економічного світу передбачає різке зростання економіки після нетривалої рецесії після карантину. Фінансові можливості держав ЄС значно різняться, але кожна держава повинна проводити антициклічну політику, спрямовану на стабілізацію власної економіки. Відповідь на питання, яку політику реагування на кризи вони можуть собі дозволити, залежить від фіскальної політики держав до кризи. В економічно розвинених державах, де запроваджено надзвичайні заходи, уряди та центральні банки виділяють трильйони доларів на державні витрати, соціальну підтримку громадян та безпроцентні кредити для бізнесу, щоб обмежити економічний збиток від карантину. У той же час у Латинській Америці та Південно-Східній Азії загальний карантин неможливий у багатомільйонних містах. Такі держави мають потрійний ефект: вони страждають від вірусу, довкілля та бідності. Держави, залежні від експорту природних ресурсів та сировини, зіткнувшись із кризою, змушені продавати їх за безцінь, тому вони понесуть великі збитки. Понад 150 держав створили антикризові штаби та вживають антикризові заходи. Автори також намагалися передбачити, наскільки масштабною буде для України глобальна економічна криза, які наслідки її очікують та які заходи потрібно вжити для її подолання.
Сложные и противоречивые процессы современных социальных трансформаций и необходимость преодоления кризиса в экономике требуют соответствующего влияния государства и четкой системы социально-экономического управления через формирование и реализацию эффективной государственной экономической политики. Основными элементами экономической политики являются финансово-кредитная, бюджетная, научно-техническая, структурная, социальная, инвестиционная, аграрная, региональная, внешнеэкономическая политика. Реализация государственной экономической политики рассматривается с точки зрения взаимосвязи социальных проблем и государства. Поэтому цель статьи - изучить сущность, инструменты и методы государственной экономической политики в современных условиях. Также необходимо выявить основные риски и особенности дальнейшего развития государственной экономической политики отдельных государств в условиях глобального дисбаланса и кризиса. Теоретическая часть посвящена изучению сущности государственной экономической политики, теоретических и практических аспектов ее организации в государстве, а также инструментов, которые может использовать государство. Результативная часть посвящена рассмотрению ситуации, в которой оказалась мировая экономика в 2020 году в условиях экономического кризиса COVID-19. Общие прогнозы не предоставлены отдельным государствам, потому что невозможно предсказать окончание пандемии и возвращение мира к нормальной жизни. Однако очевидно, что в мировой экономике произошли необратимые процессы, которые синергетически по-разному повлияют на разные государства. Кризис ударил по значительному количеству отраслей, в том числе по туризму, логистике, гостиничному бизнесу, кризис сказался на мировых рынках: рухнули цены на нефть, а также фондовые рынки. Несомненно, есть области с быстрым ростом, особенно фармацевтическая промышленность и розничная торговля, услуги онлайн-доставки, индустрия ІТ-развлечений и коммуникаций, бизнеса информационного маркетинга, а также услуги образования и обучения. Вероятно, что показатели экономического развития в странах ЕС к концу года будут лучше, чем результаты первого полугодия. Базовый прогноз экономического развития мира предполагает резкий рост экономики после непродолжительной рецессии после карантина. Финансовые возможности стран ЕС значительно различаются, но каждое государство должно проводить антициклическую политику, направленную на стабилизацию собственной экономики. Ответ на вопрос, какую политику реагирования на кризис они могут себе позволить, зависит от бюджетной политики государств до кризиса. В экономически развитых государствах, где были введены чрезвычайные меры, правительства и центральные банки выделяют триллионы долларов на государственные расходы, социальную поддержку граждан и беспроцентные бизнес-ссуды, чтобы ограничить экономический ущерб от карантина. В то же время в Латинской Америке и Юго-Восточной Азии тотальный карантин невозможен в городах-миллионниках. Такие государства имеют тройной эффект: они страдают от вируса, окружающей среды и бедности. Государства, зависящие от экспорта природных ресурсов и сырья, столкнувшись с кризисом, вынуждены продавать их за бесценок, поэтому они понесут большие убытки. Более 150 государств создали антикризисные штабы и принимают антикризисные меры. Авторы также попытались предсказать, насколько масштабным будет глобальный экономический кризис для Украины, какие последствия его ждут и какие меры необходимо принять для его преодоления.
Бібліографічний опис
Petrunenko I. Transformation of the Strategy of State Economic Policy in Modern Conditions / I. Petrunenko, O. Podtserkovnyi // Baltic Journal of Economic Studies. – V. 6 (3). – Baltija Publishing, 2020. – P. 107-113.
Ключові слова
economic policy, COVID-19 crisis, consequences of crisis, state mechanism, anti-crisis headquarters, anti-crisis measures, Ukrainian policy, forecast scenario, forecast risks, економічна політика, криза COVID-19, наслідки кризи, державний механізм, антикризовий штаб, антикризові заходи, українська політика, прогнозний сценарій, прогнозні ризики, экономическая политика, кризис COVID-19, последствия кризиса, государственный механизм, антикризисный штаб, антикризисные меры, украинская политика, прогностический сценарий, прогнозированные риски, Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE
Цитування
Petrunenko I. Transformation of the Strategy of State Economic Policy in Modern Conditions / I. Petrunenko, O. Podtserkovnyi // Baltic Journal of Economic Studies. – V. 6 (3). – Baltija Publishing, 2020. – P. 107-113.