Методика исследования разговорного дискурса в ракурсе теории релевантности (инференционно-прагматическая модель)

Abstract

Стаття присвячена розробленню методики аналізу розмовного дискурсу в контексті теорії релевантності. Запропонована методика дослідження дає змогу проаналізувати дотримання та порушення кооперативних максим, дискурсивні імплікатури, прагматичні пресупозиції, експлікатури як ланки одного інтерпретаційного процесу, протягом якого здійснюється посилення або послаблення проміжних гіпотез про інтенції мовців і встановлюються найбільш релевантні пресупозиції.

The article is devoted to the development of research method for colloquial discourse in terms of relevance theory. The offered research method enables to analyse observance and violation of Co-operative maxims, discursive implicatures, pragmatic presuppositions, explicatures as parts of one interpretation process during which strengthening or weakening of intermediate hypotheses about speakers’ intensions are performed and the most relevant interpretations are inferred.