Время как тройной синтез в «Различии и повторении» Жиля Делеза

Abstract

Статья посвящена анализу понимания времени в «Различии и повторении» Ж. Делеза. Анализируются три синтеза времени, которые предложил французский философ. В связи с этими синтезами настоящее, прошлое и будущее получают специфическую трактовку. Понимание времени Ж. Делезом соотносится с осознанием времени как двойного отрицания. Автор высказывает мысли о том, что восхождение времени к первому отрицанию является недостаточным. Отдельное внимание уделяется мышлению небытийности времени Ж. Делезом. В статье три синтеза времени Ж. Делеза соотносятся с таким пониманием времени, в котором модусы времени мыслятся в единстве. Также мысли Ж. Делеза о времени соотносятся с представлениями о времени предшествующих ему философов. Оценивается вклад Ж. Делеза в синтетическое понимание времени. Автор приходит к выводу о том, что особо продуктивным является понимание измерений времени.

Статтю присвячено аналізу розуміння часу у «Відмінності та повторенні» Ж. Дельоза. Аналізуються три синтези часу, запропоновані французьким філософом. У зв’язку із цими синтезами теперішнє, минуле та майбутнє набувають специфічного тлумачення. Розуміння часу Ж. Дельозом співвідноситься з мисленням часу як подвійного заперечення. Автор висловлює думки про те, що сходження часу до першого заперечення є недостатнім. Окрема увага приділяється осмисленню небуттєвості часу Ж. Дельозом. У статті три синтези часу Ж. Дельоза співвідносяться з таким розумінням часу, в якому модуси часу мисляться в єдності. Також думки Ж. Дельоза про час співвідносяться з уявленнями про час у філософів-попередників. Оцінюється доробок Ж. Дельоза для синтетичного розуміння часу. Автор доходить висновку про те, що особливо продуктивним є розуміння вимірів часу.

The article is devoted to the analysis of the understanding of time in J.Deleuze’s “Difference and Reiteration”. Three synthesis of time is analyzed, which the French philosopher suggested. In connection with these syntheses, the present, the past and the future receive a specific interpretation. The understanding of time by J. Deleuze corresponds with the thinking of time as a double negation. The author expresses the idea that the ascent of time to the first negation is inadequate. Special attention is given to the thinking of the non-being of time by J. Deleuze. In the article, the three syntheses of J. Deleuze’s time are correlated with such an understanding of time, in which the modes of time are thought in unity. Also, the thoughts of J. Deleuze on time are correlated with the notions of the time of the philosophers preceding him. The contribution of J. Deleuze to the synthetic understanding of time is estimated. The author concludes that the understanding of the measurement of time is particularly productive.