Hashtags as a special type of the internet discourse

Завантаження...
Ескіз

Дата

2019

Автори

Shkvorchenko, Nataliia
Shkvorchenko, Nataliia M.
Shkvorchenko, N. M.
Шкворченко, Н. М.
Koltsova, Juliia
Koltsova, Juliia Ye.
Koltsova, J.

Назва журналу

ISSN журналу

Назва тому

Видавець

ПП "Фенікс"

Анотація

Інтернет-комунікація та Інтернет-дискурс є предметом вивчення багатьох дисциплін: соціології, психології, менеджменту, риторики, журналістики та деяких інших. Інтернет-дискурс уможливлює миттєву передачу інформації незалежно від відстані та географічного розташування. Величезна віртуальна область Інтернету пропонує користувачеві широкий спектр платформ: медіа, блоги, інформаційні сайти, кіно, література, вікі-проекти, магазини і аукціони, рекламні, платіжні та пошукові системи, електронна пошта, чати, форуми, месенджери, соціальні мережі, радіо, телебачення, інформаційні портали тощо. Інтернет-комунікація характеризується такими особливостями: 1) поліфонія; 2) гіпертекстові та інтерактивні можливості мережі; 3) анонімність і віддаленість. Інтернет-дискурс, як і будь-який інший тип дискурсу, характеризується рядом структурних і лексико-граматичних особливостей. Хештег - це мітка для змісту. Це допомагає іншим користувачам, які цікавляться певною темою, швидко знайти вміст по тій самій темі. Люди використовують хештеги в своїх повідомленнях у Instagram та Twitter, але наразі ще недостатньо знань про їх реальний зміст і для чого вони використовуються. Згідно з його структурою, хештегом може бути одне слово, абревіатура, винайдена комбінація букв і цифр, або фраза. Якщо це фраза, між словами не може бути пробілів. Всі букви та цифри повинні працювати разом без пробілів у хештезі. Неможливо мати знаки пунктуації або символи у хештезі (окрім символу # на початку). Числа дозволені, але необхідно мати хоча б одну букву з цифрами - хештеги не можуть складатися виключно з чисел. За своїм значенням хештег може бути пов'язаний з великою кількістю різноманітних тем: приватне життя, особистісні особливості, природа, свята, події, діяльність, емоції, подорожі та багато інших.
Internet discourse is a relatively new phenomenon that enables linguistic studies in a variety of areas, such as blogs, information sites, cinema, literature, wikis projects, shops and auctions, advertising, payment and search engines, e-mail, chats, forums, messengers, social networks, radio, television, information portals, etc. One of the most popular forms to characterize the event, describe a photo or express feelings online has become a hashtag. A hashtag can be defined as a label for content. It helps others who are interested in a certain topic, quickly find content on that same topic. People use hashtags in their Instagram and Twitter posts but there is not enough knowledge about their real meaning and what they are used for. According to its structure, a hashtag can be a single word, an abbreviation, an invented combination of letters and numbers, or a phrase. If it is a phrase, there can be no spaces between words. It is not possible to have punctuation or symbols in your hashtag (other than the # symbol at the beginning). Numbers are allowed, but it is necessary to have at least one letter with numbers — hashtags cannot consist entirely of numbers. According to its meaning, a hashtag can be related to a great variety of topics: private life, personal characteristics, nature, holidays, events, activities, emotions, travelling and many others. A hashtag as a linguistic phenomenon has not been studied enough, so, it requires researching.

Бібліографічний опис

Shkvorchenko, Nataliia. Hashtags as a special type of the internet discourse / N. Shkvorchenko, J. Koltsova // Одеський лінгвістичний вісник. – 2019. – Вип. 13. – С. 44-51. DOI: 10.32837/2312-3192/13/5

Ключові слова

Research Subject Categories::HUMANITIES and RELIGION, Дискурс, дискурс в Інтернеті, хештег, структура хештегу, Internet Discourse, Internet Content, Hashtag, Hashtag Structure

Цитування

Shkvorchenko, Nataliia. Hashtags as a special type of the internet discourse / N. Shkvorchenko, J. Koltsova // Одеський лінгвістичний вісник. – 2019. – Вип. 13. – С. 44-51. DOI: 10.32837/2312-3192/13/5