Суб’єкти, які притягаються до відповідальності за невиконання умов карантину

Abstract

Дослідження присвячене вивченню суб’єктів, які притягуються до відповідальності за невиконання умов карантину. У статті наводяться думки різних науковців щодо визначення поняття «суб’єкт адміністративного правопорушення». Зазначено, що в адміністративному праві немає терміну «суб’єкт адміністративного правопорушення». Автор статті формує таке визначення «суб’єктів, які притягуються до відповідальності за невиконання умов карантину». Це особи, які на момент вчинення адміністративного правопорушення набули певного віку, наділені правами та можуть нести юридичну відповідальність. Наведені характерні ознаки, притаманні суб’єктам адміністративних правопорушень. Автором статті сформовані суб’єкти, які безпосередньо стосуються правопорушень щодо порушення вимог карантину. Окрему увагу приділено питанню, чи може юридична особа, в тому числі й фізична особа-підприємець, бути суб’єктом адміністративних правопорушень. Автор статті дотримується думки, що нормативні акти встановлюють адміністративну відповідальність фізичних осіб-підприємців за порушення вимог карантину, тому пропонує внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення статтю у такій редакції: посадові особи, уповноважені здійснювати підприємницьку діяльність, як учасники правових відносин, піддаються адміністративній відповідальності за порушення вимог карантину на основі законодавства України. З’ясовано, що фізична та юридична особи, в тому числі фізична особа-підприємець, повинні мати правосуб’єктність для того, щоб бути суб’єктом адміністративного правопорушення. Лише володіння правосуб’єктністю надає суб’єкту право бути учасником адміністративних правовідносин. Зроблено висновок, що при правозастосуванні, а саме накладанні штрафної санкції на юридичну особу чи на фізичну особу-підприємця, є проблематичним встановлення суб’єкта правопорушення. На підтвердження цієї думки автор наводить судову статистику щодо закриття провадження по справах за неправильне визначення суб’єктів адміністративних правопорушень.The study examines subjects who are prosecuted for non-compliance with quarantine conditions. The article presents the opinions of various scholars on the definition of “subject of administrative offense”. It is noted that administrative law does not contain the term “subject of an administrative offense”. The author of the article forms the following definition of “subjects who are prosecuted for non-compliance with the conditions of quarantine”. These are persons who, at the time of the commission of an administrative offense, have reached a certain age, are endowed with rights and may bear legal responsibility. The characteristic features that are inherent in the subjects of administrative offenses and the author of the article formed subjects that are directly related to the offenses of violation of quarantine requirements. Particular attention is paid to the question of whether a legal entity, including an individual entrepreneur, can be the subject of administrative offenses. The author of the article is of the opinion that regulations establish administrative liability of natural persons entrepreneurs for violation of quarantine requirements, so he proposes to include an article in the Code of Administrative Offenses in the following wording: officials authorized to conduct business as participants in legal relations are subject to administrative liability for violation of quarantine requirements based on the legislation of Ukraine. It was found that natural and legal persons, including natural personsentrepreneurs, must have legal personality in order to be the subject of an administrative offense. Only the possession of legal personality gives the subject the right to be a party to an administrative legal relationship. It is concluded that in law enforcement, namely the imposition of a penalty on a legal entity or an individual entrepreneur is problematic in terms of establishing the subject of the offense. In support of this view, the author provides court statistics on the closure of proceedings in the case for incorrect identification of the subjects of administrative offenses.