Режими кримінально-правового регулювання у європейському вимірі

Abstract

Аналіз кримінально-правових відносин у сучасних умовах свідчить про значущість того, як безпека людей повинна бути захищена загалом на Європейському континенті та в Україні. Звідси європейський вектор розвитку потребує того, щоб розробка нового кримінального законодавства України, повинна здійснюватися за умов використання сучасних європейських наративів та дискурсів суспільного розуміння значущості кримінально-правового впливу та захисту прав людини, забезпечення рівності кримінально-правового регулювання. В роботі висунуто гіпотезу щодо того, що принцип рівності у кримінальному праві відображує питання необхідності диференціації та індивідуалізації кримінальної відповідальності за умов використання окремих правових режимів. Поруч з цим це потребує додаткових аргументів на кшталт формулювання переліку видів режимів кримінально-правового регулювання у сучасних умовах. Бо нехтування принципом рівності веде до зловживань у праві, чи формування колізійних кримінально-правових заборон. Кримінально-правовий режим, це упорядкування юридичними засобами діяльності держави щодо осіб, які вчиняють кримінальне правопорушення, та потерпілих від кримінальних правопорушень на нормативному та індивідуальному рівнях. До окремих видів режимів можуть бути віднесені загальнi (відокремлені по підставам відповідальності), спеціальні (відокремлені по статусу та соціальній ролі правопорушника), та особливi (емерджентні) режими (відокремлені виходячи із темпоральних міжнародних зобов’язань, чи особливостей політичної та соціальної обстановки в країні та суспільстві). Питання потерпілого, диспозитивності у кримінально-правових відносинах, компенсації, реституції та реабілітації, сатисфакції, та гарантій неповторення спричинення шкоди жертвам кримінальних правопорушень не утворюють окремий кримінально-правовий режим, а доповнюють існуючі. Диверсифікацію режимів підтверджують останні тенденції законопроектної роботи ЄС, прийнявшего у відповідь на російську агресію секторальні та індивідуальні заходи у вигляді заморожування активів та обмежень на в’їзд, а також пропозиції щодо додавання порушення обмежувальних заходів Союзу до сфер злочинів ЄС, та розширення підстав конфіскації майна з метою захисту прав потерпілих.

The analysis of criminal legal relations in modern conditions demonstrates the importance of how human security should be protected on the European continent as a whole and in Ukraine. Hence, the European vector of development requires that the development of new criminal legislation of Ukraine should be carried out with the use of modern European narratives and discourses of public understanding of the importance of criminal law impact and protection of human rights and ensuring the equality of criminal law regulation. The author proposes the hypothesis that the principle of equality in criminal law reflects the issue of the need for differentiation and individualization of criminal liability. At the same time, this requires additional arguments such as formulating a list of types of criminal law regulation regimes in modern conditions. Because neglecting the principle of equality leads to abuse of law or the formation of conflicting criminal law prohibitions. Criminal law regime is an ordering by legal means of the state’s activities in relation to persons committing a criminal offense and victims of criminal offenses at the regulatory and individual levels. Certain types of regimes may include general (separated by grounds of liability), special (separated by the status and social role of the offender), and emergent regimes (separated based on temporal international obligations or specific political and social situation in the country and society). The issues of the victim, dispositivity in criminal law relations, compensation, restitution and rehabilitation, satisfaction, and guarantees of non-recurrence of harm to victims of criminal offenses do not form a separate criminal law regime but complement the existing ones. The diversification of regimes is confirmed by the latest trends in the EU’s legislative work, which in response to Russian aggression has adopted sectoral and individual measures in the form of asset freezes and entry restrictions, as well as proposals to add violations of the Union’s restrictive measures to the scope of EU crimes, and to expand the grounds for confiscation of property to protect the rights of victims.