Проєктивний потенціал Phygital-присутності в контексті трансформацій актуального медіадосвіду

Abstract

Автор виходить із того, що актуальний розвиток філософії медіа передбачає оновлення філософського дискурсу. Дослідження сконцентроване на осмисленні сучасного феномену Phygital-присутності як нового етапу розвитку індивідуального медіадосвіду, виявленні його проєктивного екзистенціального потенціалу. Медіа-мережеві комунікації свідчать про парадоксальність людського існування. Розвиток цифрових технологій і трансформації персонального медіадосвіду зумовлюють характер сучасних антропологічних викликів. Автор фіксує переплетіння онлайн- і офлайн-вимірів існування людини в означенні Phygital-присутності. Виклики пандемії COVID-19 зумовлюють інтенсифікацію розвитку Phygital-взаємодій. Сьогодні вони визначають актуальне повсякдення, професійну діяльність, освіту, міжособистісну комунікацію, розваги і творчість. У Phygital-присутності суб’єкт занурюється у Phygital-середовище й отримує статус суб’єкта-вузла. Інтерфейсна природа цифрового у Phygital-взаємодіях амбівалентна. Гібридна Phygital-присутність може проявляти надмірність, потенціальність і недосконалість людського існування. Актуальне медіарозмаїття передбачає накопичення різних медіа в полімедіальному персональному досвіді. Медіальність презентує переплетіння внутрішнього і зовнішнього в комунікативному досвіді та долання протиставлення суб’єкта і об’єкта. Автор пропонує розглядати сучасне медіарозмаїття як складне середовище, яке передбачає різні режими перцепції. На кордонах фізичного і цифрового дисциплінується тіло і свідомість. У Phygital-присутності переплітаються інтенціональна і респонзитивна раціональність, Digital і Physics стають медіа одне для одного, а проєктивний екзистенціальний потенціал є її сутнісною характеристикою. Перспективним напрямом подальших досліджень автор уважає розгляд співвідношення зору, дотику і слуху у Phygital-присутності.

The author proceeds from the fact that the current development of philosophy involves the renovation of philosophical discourse. The focus of the study is the reflection of modern phenomenon of Phygital- presence as a new stage in the development of individual mediaexperience and detection its projective existential potential. Media network communication attestes paradoxicality of human existence. The development of digital technologies and the transformation of personal media experience determine the nature of modern anthropological challenges. The author fixes the weaving of online and offline dimensions of human existence in the definition of Phygital-presence. The challeges of COVID-19 pandemic determines the development of intensification of Phygital interactions. Now it defines current everyday life, professional activity, education, inpersonal communication, entertainment and creativity. The subject dives in the Phygital environment and receives the status of the subject-node in the Phygital- presence. The interface nature of digital in Phygital interactions is ambivalent. The hybrid Phygital-presence can show the redundancy, potentiality and imperfection of human existence. Actual mediadiversity involves the accumulation of different media in multimedia personal experience. Mediality represents the weaving of the internal and external in the communicative experience and overcoming of opposition of subject and object. The author proposes to consider modern media variety as a complex environment with different modes of perception. Body and consciousness are disciplined on the borders of the physical and the digital. Intentional and respositive rationality are weaved in Phygital-presence. Digital and Physics become media for each other, and projective existential potential is its essential characteristic. The author considers as promising direction of future research of study the correlation of sight, touch and hearing in Phygital-presence.