Протидія злочинності. Як це має відбуватися насправді

Abstract

Сучасна антикримінальна політика дедалі чіткіше демонструє зсув від управління злочинністю як соціальним явищем до управління страхами та очікуваннями безпеки. Кримінальне право в цій конфігурації перестає виконувати функцію «ultima ratio» і дедалі частіше використовується як інструмент символічної політики, покликаний не стільки знижувати рівень злочинності або віктимізації, скільки продукувати відчуття контролю й рішучості держави.

Contemporary anti-crime policy increasingly demonstrates a shift from managing crime as a social phenomenon to managing fears and expectations of security. Criminal law in this configuration ceases to perform the function of an "ultima ratio" and is increasingly used as an instrument of symbolic politics, designed not so much to reduce crime or victimization, but to produce a sense of control and determination of the state.