Методи виховання як засіб соціалізації вихованців

Abstract

У статті визначається, що соціалізація являє собою процес інтеграції особистості вихованця в соціальне середовище за рахунок його взаємодії з педагогом-вихователем. Автори визначають методи виховання як засоби соціалізації вихованців, розкривають специфіку застосування різних груп методів виховання. Група методів безпосереднього виховного впливу (переконання, приклад, вправи, заохочення, покарання, примус тощо) характеризується тісною взаємодією вихователя й вихованців, у результаті якої вихованці опановують соціальний досвід, формують ціннісні орієнтації та світогляд. Опосередкований виховний вплив на формування особистості вихованця здійснює мікро-, мезо- й макросередовище. Засобами такого впливу є активна участь вихованців у ритуалах і різних видах діяльності, опанування традицій, дотримання розпорядку дня. Автори наголошують на тому, що процесу соціалізації сприяє самовиховання як самовплив вихованця на самого себе з метою формування бажаних і необхідних якостей.

В статье определяется, что социализация представляет собой процесс интеграции личности воспитанника в социальную среду за счет его взаимодействия с педагогом-воспитателем. Авторы определяют методы воспитания как средства социализации воспитанников, раскрывают специфику применения различных групп методов воспитания. Группа методов непосредственного воспитательного влияния (убеждение, пример, упражнение, поощрение, наказания, принуждение и т.д.) характеризуется тесным взаимодействием воспитателя и воспитанников, в результате которого воспитанники овладевают социальным опытом, формируют ценностные ориентации и мировоззрение. Опосредованное воспитательное влияние на формирование личности воспитанника осуществляет микро-, мезо- и макросреда. Средствами такого влияния являются активное участие воспитанников в ритуалах и различных видах деятельности, овладение традициями, соблюдение распорядка дня. Авторы отмечают, что процессу социализации способствует самовоспитание как самовлияние воспитанника на самого себя с целью формирования желательных и необходимых качеств.

In the article determined, that socialization is a process of personality integration in a social environment due to his cooperating with a teacher-educator. Authors determine the methods of education as facilities of disciples’ socialization; disclose the specific of application by different group methods of education. The group methods of direct educator influence (persuasion, example, exercise, promotion, punishment, coercion, etc.) is characterized by a close interaction between educator and disciples; as a result that disciples master the social experience, they formed value orientations and worldviews. Indirect educational influence on the personality formation carries out the micro, meso and macro environment. By means of this influence is the active participation of disciples in the rituals and various activities, learning traditions, observance of the daily routine. The authors noted that the process of socialization promotes self-education, as the influence on itself to form desirable and necessary qualities.