Часовий вимір гендерної нерівності

Abstract

Причини існування гендерної нерівності і заходи забезпечення рівності жінок та чоловіків по-різному осмислюються в гендерній теорії. Пояснення варіюються від есенціалістських, коли біологічні відмінності чоловіків та жінок вважаються основною причиною гендерної нерівності, тому її неможливо подолати, до соціально конструктивістських, у яких гендерні ієрархії, дискримінація та пригнічення розглядаються як результати певних владних відносин та соціального порядку, тому можуть бути усуненими. Європейські та міжнародні організації створили інструменти для оцінки та моніторингу гендерної рівності на національному та світовому рівнях – гендерні індекси. Так, Індекс гендерного розвитку, Індекс гендерної нерівності, Індекс глобального гендерного розриву, Індекс соціальних інститутів і гендера та інші використовуються в міжнародних та глобальних рейтингах і дозволяють порівняти ситуацію в різних країнах щодо результатів досягнення гендерної рівності. Водночас указані гендерні індекси не враховують темпоральний чинник та його гендерованість. В. Брайсон уважає час важливим політичним ресурсом, а практики його розподілу в сучасному суспільстві – несправедливими та такими, що репродукують гендерну нерівність. Вона виокремлює «чоловічий» та «жіночий» час, які підпорядковуються різній темпоральній логіці та ритмам. Чоловіча темпоральна культура є домінантною моделлю часу в капіталістичних суспільствах, вона орієнтована на цілі, характеризується лінеарністю і виражається формулою «час – це гроші». Натомість «жіночий» час, у якому реалізується репродуктивна та піклувальна праця, характеризується циклічністю, поліхронністю/процесуальністю та реляційністю. Наслідками домінування в сучасному капіталістичному суспільстві «чоловічої» темпоральної моделі є поділ на справжню та несправжню роботу, подвійне навантаження на жінок, жіноча часова бідність.The causes of gender inequality and measures to ensure equality women and men are interpreted differently in gender theory. Explanations range from essentialist, when the biological differences men and women are considered the root cause of gender inequality and therefore cannot be overcome, to socially constructivist – in which gender hierarchies, discrimination and oppressions are seen as the result of certain power relations and social order and can therefore be eliminated. European and international organizations have created tools for assessing and monitoring gender equality at the national and global levels – gender indices. In particular, Gender Development Index, Gender Inequality Index, the Global Gender Gap Index, Social Institutions and Gender Index and others are used in international and global rankings to compare the situation in different countries in terms of gender equality. At the same time, these gender indices do not take into account the temporal factor and its gendered. V. Bryson considers time an important political resource, and the practices of its distribution in modern society unfair and reproducing gender inequality. She distinguishes between “male” and “female” time, which are subject to different temporal logic and rhythms. Male temporal culture is the dominant model of time in capitalist societies, it is goal- oriented, characterized by linearity and expressed by the formula “time is money”. Instead, “women’s” time, in which reproductive and caring work is realized first of all, is characterized by cyclicality, polychrony/ procedurality and relationality. The consequences of the dominance of the “male” temporal model in modern capitalist society are the division into real and false work, the double burden of women, and women’s temporary poverty