Лінгводискурсивна модель токсичної політичної комунікації в медіасередовищах США, Великої Британії й України

Abstract

Статтю присвячено побудові лінгводискурсивної моделі токсичної політичної комунікації та визначенню дискурсивних контрастів у медійних середовищах США, Великої Британії та України. Під токсичною політичною комунікацією розуміється такий тип взаємодії, який характеризується високим ступенем агресивної (вербальної та/або невербальної) поведінки різних учасників политичного дискурсу, яка завдає моральної шкоди або дискримінує опонента за расою, національністю або гендером, внаслідок чого такого політика (політиків) сприймають і потім визначають як токсичного (токсичних). Модель токсичної політичної комунікації враховує в межах адресантно-адресатного ланцюга механізми дискурсивного вираження токсичності (токсичне висловлення/вчинок/жест), модуси розгортання токсичного ефекту (прямий, непрямий, опосередкований), механізми сприйняття й формування іміджу політика (токсичний vs. позитивний) в медіасередовищах відповідних країн. До вербальних форм вираження токсичності відносимо расистські, націоналістські, ксенофобські, сексистські та інші дискримінуючі висловлення, що принижують особистість політичного опонента і завдають йому психологічної та/або іміджевої шкоди. Невербальні форми вираження токсичності поділяємо на просодичні та жестово-мімчні форми, до яких належить агресивна, уїдлива, принизливо-заступницька, пафосна тональність мовлення, жестикуляція, яка порушує особистісні межі співрозмовника, перебільшена міміка. До екстралінгвальних форм відносимо кольорову гаму, символіку, одяг, місце, підбір музики та ін., які посилюють пошкоджуючий ефект дій/висловлень політика, якого у медіа визначають як токсичного. Дискурсивні контрасти токсичної політичної комунікації в медіасередовищах США, Великої Британії й України визначаються актуальними для кожної з країн інформаційними подіями, наприклад, RACISM & INTOLERANCE TOWARDS IMMIGRANTS (США), PARTYGATE(Велика Британія), ЗРАДА (Україна) та ін. Спільним для трьох дискурсів є агресивно-емоційний тип токсичного політика, висловлення/меседжі якого характеризуються нанесенням психологічної шкоди опоненту через пряму дискредитацію, або опосередкованих моральних збитків неприсутнім третім особам/суспільству.