The problem of the values’ nature in existential-anthropological context

Abstract

In given article the problem of the values’ nature is investigated in the context of ontological status of man and his existential and anthropological characteristics. The authors proceed from the fact of aggravation of this problem in the time of development of information society, the dominance of sign-symbolic forms in all spheres of human activity and distribution of positions of pluralism in cognition and inter-individual communication. The authors argument their idea that only values considered in the context of human status of being and in the organic connection with the human self can now keep a person at the level of human dignity. The paper used the methods of discourse analysis, comparative and hermeneutical analysis.У статті розглядається питання про природу цінностей у контексті онтологічного статусу людини та її антропологічних та екзистенційних характеристик. Автори відштовхуються від факту загострення даного питання за умов становлення інформаційного суспільства, панування у всіх сферах людської життєдіяльності знаково-символічних форм та поширення позицій плюралізму в пізнанні та людській комунікації. Автори аргументують своє переконання в тому, що лише цінності, подані в контексті людського статусу буття та в органічному зв’язку з людською самістю, здатні утримати сьогодні людину на рівні людської гідності. У статті використані методи дискурс-аналізу, компаративістики та герменевтичного аналізу.В статье рассматривается проблема природы ценностей в контексте онтологического статуса человека и его антропологических и экзистенциальных характеристик. Авторы исходят из факта обострения данной проблемы в условиях становления информационного общества, доминирования во всех сферах человеческой жизнедеятельности знаково-символических форм и распространения позиции плюрализма в познании и межиндивидуальной коммуникации. Авторы аргументируют свое убеждение тем, что только ценности, рассматриваемые в контексте человеческого статуса бытия и в органической связи с человеческой самостью, способны сегодня удержать человека на уровне человеческого достоинства. В статье использованы методы дискурс-анализа, компаративистики и герменевтического анализа.