Проблема наслідків масовізації наукової діяльності

Abstract

У статті аналізуються проблеми взаємозв’язку моральних норм наукової діяльності та розвитку наукового пізнання. У процесі ускладнення та поглиблення наукового пізнання відбувається концептуалізація образу та ідеї етичного потенціалу науки. Актуальність теми пов’язана з поширенням плагіату та боротьбою з цим явищем у науці. У статті розглядаються проблемні контури масовізації наукового знання. Масовізація науки – аксіологічний процес проникнення в наукове буття ціннісних установок та імперативів масової культури, які, стосуючись особистості вченого, проникають через нього в буття усіх її системоутворювальних граней. Наукова діяльність поступово набула сучасного вигляду та виявів, втративши спочатку властиві їй риси соціокультурної винятковості, неформальності, фрагментарності та езотеричності і набувши сталого статусу масової професії. Виявом масовізації наукової діяльності стала її широка формалізація – використання під час написання наукових праць прийомів, що конституюють їхню «науковість» лише за суто формальними ознаками та критеріями. Написані в межах «формального» підходу роботи не відрізняються ні пізнавальною новизною, ні дослідницькою глибиною, ні справжнім розкриттям предмета вивчення, ні дійсною актуальністю та є складеними на завуальованій реферативно-плагіативній основі. Наступним виявом масовізації інституту науки є зниження особистісних критеріїв та якостей сучасного вченого, а також тих моральних та етичних вимог, які висуває до нього наукова спільнота та суспільство загалом. Сам спосіб життя масової цивілізації, що характеризується калейдоскопом ідентичностей, розмиває в цьому сенсі елітарний етос науки й образ ученого, який усе більше набуває рис менеджера, а не виробника знань. Автори звертають увагу на етичні підстави відповідальності вченого в реалізації соціальних цілей розвитку наукового пізнання.The article analyzes the problems of the relationship between moral norms of scientific activity and the development of scientific knowledge. In the process of complicating and deepening scientific knowledge, the image and idea of the ethical potential of science are conceptualized. The relevance of the topic is related to the spread of plagiarism and the fight against this phenomenon in science. The problem contours of massification of scientific knowledge are considered in the article. Massification of science is an axiological process of penetration into the scientific existence of values and imperatives of mass culture, which, touching the personality of the scientist, penetrate through him into the existence of all its system- forming facets. Scientific activity has gradually acquired a modern form and manifestations, having lost its original features of socio-cultural exclusivity, informality, fragmentation and esotericism, and having acquired a permanent status of a mass profession. Manifestation of the massification of scientific activity was its broad formalization – the use in writing scientific papers of techniques that constitute their “scientificity” only on the basis of external, purely formal features and criteria. The works written within the framework of such a “formal” approach do not differ in cognitive novelty, research depth, real disclosure of the subject of study, or real relevance and are sometimes compiled on a veiled abstract-plagiarism basis. The next manifestation of the massification of the institute of science is the reduction of personal criteria and qualities of the modern scientist, as well as the moral and ethical requirements of the scientific community and society as a whole. The very way of life of mass civilization, characterized by a kaleidoscope of identities, erodes in this sense the elitist ethos of science, and with it the image of a scientist who increasingly acquires the features of a manager rather than a producer of knowledge. The authors draw attention to the ethical grounds of responsibility of the scientist in the implementation of social goals of scientific knowledge