Еволюція інституту князівської влади в Давньоруській державі (IX – XII ст.)
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Карпічков, Віталій Олександрович
Карпічков, В. О.
Karpichkov, Vitalii O.
Karpichkov, V. O
Савіцька, Вікторія Валентинівна
Савіцька, В. В.
Savitska, Viktoriia V.
Savitska, V. V.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса : Гельветика
Анотація
У статті досліджено еволюцію інституту князівської влади
в Давньоруській державі та його
особливості протягом IX – XII століть. Проаналізовано витоки влади
Великого князя, історію її становлення, а також місце в системі
адміністративного апарату Русі
на основі систематизації і узагальнення інформації з різноманітних
історичних джерел, пам’яток права, історичних та історико-правових досліджень вітчизняних і російських науковців.
Визначено, що інститут князівської влади є найдавнішою, історично першою офіційною управлінською структурою в Давньоруській
державі. Князь мав найвищу політичну, управлінську, фіскальну,
військову та судову владу. До
основних його функцій належали
організація і особисте керівництво військовими походами; оборона
земель і кордонів держави; ведення
зовнішньої і внутрішньої політики; будівництво (та ремонт) міст,
укріплень, сполучень на підконтрольних територіях; здійснення
законотворчої та реформаторської
діяльності; відправлення судочинства над своїми підлеглими і дружиною, а також стягнення данини
з підконтрольних земель.
Однак еволюція інституту князівської влади напряму пов’язана з
процесом становлення державності на українських землях. Оскільки
Давньоруська держава пройшла
шлях від протодержави до одноосібної (майже абсолютної) монархії, згодом федеративної монархії
та конфедерації самостійних князівств, то на кожному з цих етапів
влада Великого князя різнилася.
Досліджено обсяг повноважень
Великого князя, його функції, порядок передачі влади, а також обставини, що вплинули на становлення
та розвиток цього інституту в
додержавний період (до XI ст.),
в період становлення державності на Русі (кінець ІХ – X ст.), в
період розквіту Давньоруської держави (кінець Х ст. – перша половина XI ст.) та в період феодальної роздрібненості (друга половина
XI ст. – XII ст.).
Також встановлено, що державна влада в Давньоруській державі
органічно поєднувала в собі риси
монархії (влада Великого князя),
демократії (віче) та аристократії
(князівська рада). Князівська рада
та віче обмежували владу Великого
князя і не давали їй стати абсолютною. Завдяки силі давньоруських звичаїв, військовій підтримці
дружини і визнання народом Великий князь продовжував залишатися
символом і гарантом могутності
Давньоруської держави протягом
всього часу її існування.
The article examines the evolution of the institution of princely power in the Old Russian state and its features during the IX – XII centuries. The origins of the Grand Duke’s power, the history of its formation, as well as the place in the system of the administrative apparatus of Russia are analyzed on the basis of systematization and generalization of information from various historical sources, monuments, historical and historical-legal researches of domestic and Russian scientists. It is established that the institution of princely power is the oldest, historically the first official administrative structure in the Old Russian state. The Grand Duke had the highest political, administrative, fiscal, military and judicial power. His main functions included: organization and personal leadership of military campaigns; defense of lands and borders of the state; conducting foreign and domestic policy; construction (and repair) of cities, fortifications, connections in the controlled territories; implementation of legislative and reform activities; litigation of his subordinates and druzhina (retinue) as well as the collection of tribute from the controlled lands. However, the evolution of the institution of princely power is directly related to the process of statehood in the Ukrainian lands. As the Old Russian state passed from the protostate to a one-man (almost absolute) monarchy, later a federal monarchy and a confederation of independent principalities, the power of the Grand Duke differed at each of these stages. The scope of powers of the Grand Duke, his functions, the order of transfer of power, as well as the circumstances that influenced the formation and development of this institution in the pre-state period (up to XI century), during the formation of statehood in Russia (the end of the IX – X centuries), during the heyday of the Old Russian state (the end of the X century – the first half of the XI century) and during the period of feudal fragmentation (the second half of the XI century – XII century) have been studied. It is also established that state power in the Old Russian state organically combined the features of monarchy (power of the Grand Duke), democracy (veche) and aristocracy (princely council). The princely council and veche limited the power of the Grand Duke and did not allow it to become absolute. Due to the strength of ancient Russian customs, military support of his druzhina (retinue) and the recognition of the people, the Grand Duke continued to remain a symbol and guarantor of the power of the Old Russian state throughout its existence.
The article examines the evolution of the institution of princely power in the Old Russian state and its features during the IX – XII centuries. The origins of the Grand Duke’s power, the history of its formation, as well as the place in the system of the administrative apparatus of Russia are analyzed on the basis of systematization and generalization of information from various historical sources, monuments, historical and historical-legal researches of domestic and Russian scientists. It is established that the institution of princely power is the oldest, historically the first official administrative structure in the Old Russian state. The Grand Duke had the highest political, administrative, fiscal, military and judicial power. His main functions included: organization and personal leadership of military campaigns; defense of lands and borders of the state; conducting foreign and domestic policy; construction (and repair) of cities, fortifications, connections in the controlled territories; implementation of legislative and reform activities; litigation of his subordinates and druzhina (retinue) as well as the collection of tribute from the controlled lands. However, the evolution of the institution of princely power is directly related to the process of statehood in the Ukrainian lands. As the Old Russian state passed from the protostate to a one-man (almost absolute) monarchy, later a federal monarchy and a confederation of independent principalities, the power of the Grand Duke differed at each of these stages. The scope of powers of the Grand Duke, his functions, the order of transfer of power, as well as the circumstances that influenced the formation and development of this institution in the pre-state period (up to XI century), during the formation of statehood in Russia (the end of the IX – X centuries), during the heyday of the Old Russian state (the end of the X century – the first half of the XI century) and during the period of feudal fragmentation (the second half of the XI century – XII century) have been studied. It is also established that state power in the Old Russian state organically combined the features of monarchy (power of the Grand Duke), democracy (veche) and aristocracy (princely council). The princely council and veche limited the power of the Grand Duke and did not allow it to become absolute. Due to the strength of ancient Russian customs, military support of his druzhina (retinue) and the recognition of the people, the Grand Duke continued to remain a symbol and guarantor of the power of the Old Russian state throughout its existence.
Бібліографічний опис
Карпічков В. О. Еволюція інституту князівської влади в Давньоруській державі (IX – XII ст.) / В. О. Карпічков, В. В. Савіцька // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2020. - № 3. - С. 46-59.
Ключові слова
Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE, Ancient Russian state, Russia, administrative apparatus, institution of princely power, Grand Duke of Kyiv, Давньоруська держава, Русь, адміністративний апарат, інститут князівської влади, Великий князь Київський
Цитування
Карпічков В. О. Еволюція інституту князівської влади в Давньоруській державі (IX – XII ст.) / В. О. Карпічков, В. В. Савіцька // Юридичний вісник. - Одеса : Гельветика - 2020. - № 3. - С. 46-59.