Соціально-культурний феномен особистості

Abstract

Аналіз особистості як культурно-історичного феномена, на нашу думку, є важливим у розумінні процесу та механізмів зародження, формування й розвитку особистості зі зміною конкретних культурно-історичних форм існування людства. Бачення закономірностей цього процесу дає вихід на прогнозування можливих шляхів, напрямів та особливостей розвитку людини в сучасних та майбутніх культурно-історичних умовах. Це характеризується початком пробудження свідомості, виділення людини, виникнення ідеального образу, який можна осмислити, втілити у дійсність. Усвідомлення відмінності себе від іншого з’являється з роздвоєнням свідомості на власне свідомість і самосвідомість, коли з’являється така форма інобуття реального, як засіб виробництва, матеріальний посередник. Стаття присвячена соціально-культурному феномену «особистість». Автором доведено, що феномен особистості виник на певному етапі історичного розвитку, тому можна певним чином спростувати тезис О. Леонтьева про те, що «особистість народжується двічі», адже у такому разі необхідно було зазначати, що особистість є феноменом, який зустрічається на всіх етапах розвитку людини. Визначено, що ілюзорність сучасного буття людини, а також утвердження постмодерністського концепту «смерті суб’єкта» зумовлює необхідність звернення дослідників до проблеми особистості, що супроводжується виразною неоднозначністю її визначення. Однак є група дослідників, які говорять про те, що особистість є результатом еволюційного розвитку людської психіки, що свідчить про те, що людина буває у межі надсоціального та соціального, причому вона піднімається над усіма соціокультурними традиціями і керується внутрішніми нормами (совістю) та загальнолюдськими цінностями Інша ж група вважає, що особистість – це результат соціокультурної обробки індивіда у результаті його соціалізації. Також у роботі з’ясовано, що формування соціального об’єкта, у якому визначена соціальна роль, означає утвердження особистості, котра буде привілеєм для тих, хто не лише здатний стати членом суспільства, але й має змогу піднятися над його певним чином сформованими історично нормами у сферу загальнолюдського чи надлюдського, яке виражається через етичне або релігійне почуття.

Analysis of personality as a cultural and historical phenomenon, in our opinion, is important in understanding the process and mechanisms of origin, formation and development of personality with the change of specific cultural and historical forms of human existence. The vision of the laws of this process provides an opportunity to predict possible ways, directions and features of human development in current and future cultural and historical conditions. This is characterized by the beginning of the awakening of consciousness, the selection of man, the emergence of an ideal image that can be understood, embodied in reality. Awareness of the difference between oneself and another appears with the bifurcation of consciousness into one’s own consciousness and self-consciousness, when such a form of real otherness as a means of production, a material intermediary, appears. The article is devoted to the meaning of the concept of “personality”. The author proves that the phenomenon of personality arose at a certain stage of historical development and therefore it is possible to refute in some way the thesis of O. Leontiev, who said that “personality is born twice”, because in this case it was necessary to indicate that personality is a phenomenon occurs at all stages of human development. It is determined that the illusory nature of modern human existence, as well as the establishment of the postmodern concept of “death of the subject”, necessitates the need for researchers to address the problem of personality, which is accompanied by a clear ambiguity of its definition. However, there is a group of researchers who say that personality is the result of the evolutionary development of the human psyche, which suggests that man is within the limits of the super-social and social, and he raises above all socio-cultural traditions and is guided by internal norms (conscience) and universal values. Another group believes that personality is the result of socio-cultural processing of the individual as a result of his socialization. It is also clarified that the formation of a social object in which the social role is defined, means the establishment of a personality that will be a privilege for those who are able not only to become a member of society, but also has the opportunity to rise above its historically formed norms into the realm of the universal or superhuman, which is expressed through ethical or religious feeling.