Теорія складу злочину у світлі концепції багаторубіжного механізму правового впливу на корупційні правопорушення

Abstract

У статті розкривається, що вироблення те­оретичних засад багаторубіжного механізму правового впливу на корупційні правопорушення передбачає відшу­кання методологічної основи для нього у існуючих пара­дигмах кримінального права. Описується сучасний стан теорії складу злочину та її фундаментальні основи. Під­тримується точка зору, що склад злочин є системою ознак і це дозволяє пояснити синергетичний ефект, який отри­мується від їх сполучення та показує, що конкретне діяння набуває властивостей злочину. Обгрунтовується висновок, що у разі відсутності самого діяння, як ознаки складу зло­чину, вести мову про склад будь-якого злочину не можна.

В статье раскрывается, что выработка теоретических основ многорубежного механизма правового воздействия на коррупционные правонарушения предусматривает отыскания методологической основы для него в существующих парадигмах уголовного права. Описывается современное состояние теории состава преступления и его фундаментальные основы. Поддерживается точка зрения, что состав преступления является системой признаков и это позволяет обьяснить синергетический эффект, получаемый от их сообщения и показывает, что конкретное деяние приобретает свойства преступления. Обосновывается вывод, что в случае отсутствия самого деяния, как признака состава пре­ступления, говорить о составе любого преступления нельзя.

The creation of the theoretical basement for multifaceted mechanism of the legal influence on corruption crimes foresees the search for the methodological ground for it in the existing paradigms of criminal law has been revealed in the article. Current state of the theory of composition of crime and its fundamental basis have been described. The point of view that the composition of crime is the system of features is supported and it allows to clarify the synergistic effect which is obtained in the result of their connection and shows that the particular act gains the properties of crime. The conclusion that it is impossible to speak about the composition of crime of any single crime in case of the absence of an act itself as the feature of composition of crime has beenjustified.