Актуальні проблеми доказів і процесу доказування в адміністративному судочинстві

Abstract

У наукові статті автором акцентовано увагу на актуальних питаннях визначення доказів в адміністративних судах. Відзначено, що під час вивчення матеріалів справи адміністративний суд може з власної ініціативи витребувати докази, які не надані стороною відповідача, а позивач не має змоги самостійно їх отримати та надати суду. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню під час ухвалення судового рішення. Водночас до обставин, що не підлягають доказуванню, зараховано преюдиційні обставини; обставини, які визнаються сторонами процесу; загальновідомі факти та безспірні обставини (обставини, установлені рішенням суду в інших видах судочинства й категоріях справ). КАС України визначає обставини, що потрібно доводити, й обставини, які доводити не потрібно, тобто преюдиційні. Обставини, установлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються під час розгляду інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, висловлені судом у мотивувальній частині рішення, що набрало законної сили, разом із висновками суду повинні вважатися істинними. Учасники адміністративного процесу можуть бути звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Однією з підстав звільнення від доказування може стати вирок чи ухвала суду про звільнення особи від відповідальності. Головними дискусійними моментами процесу доказування в адміністративному судочинстві, на нашу думку, є: 1) особливості доказування в адміністративному судочинстві; 2) визначення порядку надання доказів учасниками адміністративного процесу; 3) витребування доказів судом; 4) забезпечення доказів; 5) правила оцінювання, закріплення доказів і визначення предмета доказування.

In this scholarly article, the author focuses on the pressing issues of determining evidence in administrative courts. It was noted that when examining the case file, the administrative court may, on its own initiative, require evidence that was not provided by the defendant, and the plaintiff is not able to independently obtain it and provide it to the court. The subject matter of the evidence is the circumstances, which confirm the stated claims or objections or have other significance for the consideration of the case and are subject to determination when adjudicating. At the same time, the following circumstances are not subject to proof: preliminary circumstances; circumstances recognized by the parties to the process; well-known facts and indisputable circumstances (circumstances established by a court decision in other types of court proceedings and categories of cases). The Code of Administrative Procedure of Ukraine defines the circumstances that need to be proving and the circumstances that do not need to be proving, i.e. preliminary. Circumstances established by a court decision in an administrative, civil or commercial matter, which have entered into force, shall not be providing by consideration of other cases involving the same person or person in respect of whom the circumstances have been established. The circumstances stated by the court in the reasoning part of the decision that came into force together with the court's findings should be considered true. Participants in the administrative process may be exempted from providing evidence to support circumstances established by the court in the consideration of another administrative, civil or commercial case. One of the grounds for exemption may be a sentence or a court order releasing a person from liability. The main discussion points of the process of proving in administrative proceedings, in our opinion, are: 1) peculiarities of proving in administrative proceedings; 2) determining the procedure for giving evidence to the participants in the administrative process; 3) requesting evidence by court; 4) providing evidence; 5) rules of assessment, consolidation of evidence and determination of the subject of evidence.