Юридизація медіапрактики: лінгвостилістичний та лінгвокультурологічний аспекти (на матеріалі текстів „Українського тижня“)

Abstract

У статті проаналізовано одне з виразних явищ сучасної мовної практики – юридизацію мовомислення. Його прояви представлено у чотирьох аспектах: як надання суспільним процесам, діям, що набувають інформаційної ваги, правового характеру; як медіатизацію текстів офіційно-ділового стилю; як насичення сучасного медійного простору поняттями і термінами із галузі права; як посилення уваги до конфліктного спілкування, що принижує честь і гідність комунікантів, до слововживання, що спричинює юридичну рефлексію у свідомості того, хто сприймає висловлення. Диференційовано процеси юридизації загальновживаної мови і мови медіа. Запропоновано аналіз явища юридизації медіапрактики на матеріалі публікацій у виданні „Український тиждень“. При цьому застосовано методи лексико-семантичного, лінгвокультурологічного і лінгвостилістичного аналізу. Окреслено перспективи вивчення мови ЗМІ в антропоцентричному аспекті з акцентом на одному із важливих напрямків професійної діяльності – юридичної, а також в аспекті міждисциплінарності.

The article analyzes one of the expressive phenomena of modern linguistic practice – the legalization of linguistic thinking. Its demonstrations are presented in four aspects: the provision of social processes, information gaining actions, legal status; as medialization of official-business style texts; as saturation of the modern media space with concepts and terms in the field of law; as increasing the attention to conflict communication, that humiliates the dignity and communicants, to the use of words, which causes a legal reflection in the minds of the one who perceives the statement. Differentiated processes of legalization of commonly used language and language of the media. The analysis of the phenomenon of the legalization of media-practice on the material of publications in the publication „Ukrainkiy Tizden“ is offered. In this case, methods of lexical-semantic, linguocultural and linguistic-stylistic analysis are applied. The prospects of studying the language of mass media in the anthropocentric aspect with emphasis on one of the important directions of professional activity – legal, as well as in the aspect of interdisciplinary – are outlined.