Шевченко–Бітенська Олена Валентинівна
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ English For Political Science Students [Англійська для студентів-політологів] : практикум з іноземної мови за професійним спрямування для підготовки до аудиторних занять та самостійної роботи здобувачів другого (магістер.) рівня вищої освіти галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» спец. 052 «Політологія»(Одеса : Фенікс, 2024)Практикум призначений для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності «Політологія». Видання складається з п’яти розділів, кожен із яких розкриває запропоновану тему, а також містить ряд лексичних завдань, що мають поліпшити уміння і знання майбутніх фахівців з фахової англійської мови.Документ Особливості перекладу творів українських письменників(Одеса : Фенікс, 2024-06-26) Мамич, Мирослава Володимирівна; Мамич, М. В.; Mamych, Myroslava V.; Шевченко-Бітенська, Олена Валентинівна; Шевченко-Бітенська, О. В.; Shevchenko-Bitenska, Olena V.Документ Нормативність уживання термінів освітньо-професійних програм(Одеса : Юридика, 2023) Мамич Мирослава Володимирівна; Шевченко-Бітенська Олена ВалентинівнаДокумент Практична стилістика : навчально-методичний посібник(Одеса : Фенікс, 2023) Мамич, Мирослава Володимирівна; Мамич, М. В.; Mamych, Myroslava V.; Шевченко-Бітенська, Олена Валентинівна; Шевченко-Бітенська, О. В.; Shevchenko-Bitenska, Olena V.Пропонований посібник складається з програми курсу, лекційного матеріалу, завдань до практичних занять, методичних рекомендацій для викладачів, що проводять практичні заняття, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Посібник містить завдання, які мають допомогти здобувачам вищої освіти – майбутнім журналістам – опанувати можливості української мови в різних функціональних стилях (підстилях) на лексичному, фразеологічному, морфологічному й синтаксичному рівнях, удосконалити мовні знання, систематизувати їх і на цій основі сформувати розуміння сучасних мовленнєвих норм та особливостей мови майбутнього фаху. Посібник сприяє формуваню навичок роботи з «Українським правописом», лінгвістичними словниками, довідниками, необхідними для писемного та усного користування українською мовою у професійній сфері. Теоретичний матеріал посібника та практичні завдання дозволять виробити стійкі навички у володінні нормами української літературної мови на всіх її рівнях; сформувати вміння стилістичної правки текстів, яка ґрунтуватиметься на чіткому визначенні характеру мовленнєвих помилок та їх вправному усуненні.Документ Культуромовний контент видання(ВД "Гельветика", 2019) Мамич, Мирослава Володимирівна; Мамич, М. В.; Мамич, Мирослава Владимировна; Mamych, Myroslava V.; Mamich, Miroslava; Шевченко-Бітенська, Олена Валентинівна; Шевченко-Бітенська, О. В.; Шевченко-Битенская, Елена Валентиновна; Shevchenko-Bitenska, Olena V.Документ Семантична структура терміна «дитина» в законодавчих текстах і професійна компетентність студентів-правників: aсоціативно-семантичний аспект(Polska Akademia Nauk, 2021) Мамич, Мирослава Володимирівна; Мамич, М. В.; Мамич, Мирослава Владимировна; Mamych, Myroslava V.; Шевченко-Бітенська, Олена Валентинівна; Шевченко-Бітенська, О. В.; Шевченко-Битенская, Елена Валентиновна; Shevchenko-Bitenska, Olena V.This article presents the principles of reconstruction of the semantic structure of the concepts of legal discourse and the methodology of evaluation of the results by involving a professionally oriented audience. The procedure was applied on the example of semantic structuring of the term “child” according to texts of international and Ukrainian legislation in the field of child protection. The article concretises and deepens the idea of the conceptual meaning of the term “child”, which combines common language (non-professional) and professionally oriented idea about reality. The associative-semantic experiment held for the purposes of the study set three areas of work: (1) checking the level of students’ knowledge of provisions on the rights of the child; (2) checking the knowledge of key legal terms in this domain and the ability to use them in legal proceedings; (3) teaching students to differentiate correctly between legal and general vocabulary in a given field. It was also established that the semantic structure of the term “child” in legislative texts is determined by associative subcomponents – semantic microfields “child and life”, “child and protection”, “child and health”, “child and family”, “child and freedom”, “child and dignity”, “child and development”, “child and work”, “child and well-being”, “child and crime”, “child and war”, the verbalisers of which are syntactic nominations of the child and the corresponding stereotypical statements that mean a right of the child.Документ Юридизація медіапрактики: лінгвостилістичний та лінгвокультурологічний аспекти (на матеріалі текстів „Українського тижня“)(Institute for Montenegrin Language and Literature, 2019) Мамич, Мирослава Володимирівна; Мамич, М. В.; Мамич, Мирослава Владимировна; Mamych, Myroslava V.; Шевченко-Бітенська, Олена Валентинівна; Шевченко-Бітенська, О. В.; Шевченко-Битенская, Елена Валентиновна; Shevchenko-Bitenska, Olena V.У статті проаналізовано одне з виразних явищ сучасної мовної практики – юридизацію мовомислення. Його прояви представлено у чотирьох аспектах: як надання суспільним процесам, діям, що набувають інформаційної ваги, правового характеру; як медіатизацію текстів офіційно-ділового стилю; як насичення сучасного медійного простору поняттями і термінами із галузі права; як посилення уваги до конфліктного спілкування, що принижує честь і гідність комунікантів, до слововживання, що спричинює юридичну рефлексію у свідомості того, хто сприймає висловлення. Диференційовано процеси юридизації загальновживаної мови і мови медіа. Запропоновано аналіз явища юридизації медіапрактики на матеріалі публікацій у виданні „Український тиждень“. При цьому застосовано методи лексико-семантичного, лінгвокультурологічного і лінгвостилістичного аналізу. Окреслено перспективи вивчення мови ЗМІ в антропоцентричному аспекті з акцентом на одному із важливих напрямків професійної діяльності – юридичної, а також в аспекті міждисциплінарності.Документ Жіночий журнал як об’єкт лінгвістичної антропології(Institute for Montenegrin Language and Literature, 2019) Мамич, Мирослава Володимирівна; Мамич, М. В.; Мамич, Мирослава Владимировна; Mamych, Myroslava V.; Шевченко-Бітенська, Олена Валентинівна; Шевченко-Бітенська, О. В.; Шевченко-Битенская, Елена Валентиновна; Shevchenko-Bitenska, Olena V.У статті запропоновано теоретичні і практичні засади вивчення мови жіночого журналу в контексті кореляції „лінгвістична антропологія – лінгвокультурологія – лінгвостилістика“. Диференційовано сучасні аспекти такого дослідження на основі зіставлення завдань лінгвістичної антропології та лінгвокультурології. Запропоновано під час дослідження мови ЗМІ зважати на такі аспекти: моделювання лінгвокультурних типажів автора як людини приватної та автора як людини соціальної (журналіст; письменник), суб’єкта журналістського твору, а також персонажа художнього тексту, уривки з якого використано у виданні; встановлення лінгвокультурної типології жанрів ЗМІ, в якій виявляється комунікативна діяльність автора-журналіста; лінгвокультурна диференціація гібридизованого контенту друкованого видання з погляду представлення в ньому субконтентів, а також ціннісно-аксіологічного та концептуально-знакового наповнення текстів журнального видання. Наголошено, що ці аспекти тісно корелюють з психо-, соціо- та прагмалінгвістичними особливостями презентації людини в тексті. У зв’язку з цим виділено архетипові та соціально-діяльнісні гендерні стереотипи, на фактичному матеріалі показано, як вони втілені у відповідних текстах. Відзначено, що жіночий журнал є дослідницькою базою, на якій увиразнена взаємодія вербальних і невербальних кодів презентації образу жінки, її соціотипів. Розрізнено часові зміни в ціннісно-аскіологічних, насамперед вербальних, кодах культури презентації інформації про життя спільноти і жінки в ній. При цьому визначена дієвість методів лінгвістичної стилістики (функціонально-стилістичний і лексико-семантичний підходи до аналізу текстів) для встановлення вербальних маркерів антропоцентризму в друкованому виданні, які попри всі зміни в лінгвістичній дослідницькій парадигмі залишаються базовими.Документ З історії вивчення професійної мови(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021) Мамич, Мирослава Володимирівна; Мамич, М. В.; Мамич, Мирослава Владимировна; Mamych, Myroslava V.; Шевченко-Бітенська, Олена Валентинівна; Шевченко-Бітенська, О. В.; Шевченко-Битенская, Елена Валентиновна; Shevchenko-Bitenska, Olena V.Документ Персуазивний компонент анотацій до наукових юридичних видань(Одеса : Гельветика, 2020) Мамич, Мирослава Володимирівна; Мамич, М. В.; Мамич, Мирослава Владимировна; Mamych, Myroslava V.; Шевченко-Бітенська, Олена Валентинівна; Шевченко-Бітенська, О. В.; Шевченко-Битенская, Елена ВалентиновнаДокумент До питання необхідності дотримання положень Конвенції Ради Європи Про захист дітей від експлуатації та сексуального насильства(Одеса : Юридична література, 2016-05-20) Шевченко-Бітенська, Олена Валентинівна; Шевченко-Битенская, Елена Валентиновна; Shevchenko-Bitenska, Olena V.Документ Правові механізми Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства(Одеса, 2015-11-20) Шевченко-Бітенська, Олена Валентинівна; Шевченко-Битенская, Елена Валентиновна; Shevchenko-Bitenska, Olena V.Дисертація містить визначення та систематизацію правових механізмів Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства та пропозиції щодо їх ефективного застосування у правовій системі України. У роботі висвітлюється генезис міжнародного права прав дитини на універсальному та регіональному (європейському) рівнях та відповідне міжнародно-правове закріплення понять «дитина» і «насильство». Виявлено три види правових механізмів у сфері захисту дітей від насильства: договірний, інституційний та програмний. Правові механізми Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства розглядаються як система правових та пов’язаних з ними організаційних засобів, які використовуються в рамках договірного та позадоговірного співробітництва держав-членів Ради Європи з метою захисту дітей від протиправного фізичного впливу та/або порушення їх психічної цілісності. Проаналізовано механізми створення та реалізації (зокрема контролю та заохочення) стандартів Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства. Розроблено конкретні пропозиції щодо удосконалення конституційного, кримінального та сімейного законодавства України відповідно до стандартів Ради Європи та застосування правових механізмів Ради Європи у сфері захисту дітей від насильства у правовій системі України.