Підстави самоконтролю суду першої інстанції в цивільному процесі

Abstract

У статті досліджено підстави самоконтролю суду першої інстанції в цивільному процесі. Автором проводиться розмежування підстав самоконтролю суду першої інстанції як функції та підстав самоконтролю суду першої інстанції як повноваження. На прикладах із положень цивільного процесуального законодавства України робиться висновок, що підстави самоконтролю суду першої інстанції як функція співвідносяться із підставами самоконтролю суду першої інстанції як повноваженнями відповідно як ціле та частина. Відзначається, що одна й та сама підстава самоконтрольних повноважень може охоплюватися різноманітними підставами самоконтролю суду першої інстанції як функції. Автором підтримується виділення як підстав самоконтролю суду першої інстанції в цивільному процесі судової помилки та зміни обставин цивільної справи. Вперше в теорії цивільного процесу до підстав самоконтролю суду першої інстанції автором пропонується віднести реалізацію учасником справи ряду цивільних процесуальних прав, а також невиконання учасником цивільного процесу деяких цивільних процесуальних обов’язків. Вказується, що судова помилка виступає найбільш поширеною підставою самоконтролю суду першої інстанції. На підставі численних випадків із положень цивільного процесуального законодавства України аналізуються ознаки судових помилок. Автором підтримується висловлена в теорії цивільного процесу думка, за якою судова помилка в цивільному процесі може вчинятися як за винної, так і за безвинної поведінки судді. Аргументується, що зміна обставин цивільної справи як підстава самоконтролю суду першої інстанції може мати місце у процесі розгляду цивільної справи та після її вирішення. Наприклад, видужання або значне поліпшення психічного стану особи, котра була визнана недієздатною, зобов’язує суд скасувати своє рішення про визнання фізичної особи недієздатною та поновити її цивільну дієздатність. На підставі положень ЦПК України автор наводить численні випадки, які підтверджують такі підстави самоконтролю суду першої інстанції, як реалізація учасником справи своїх процесуальних прав (заміна одного заходу забезпечення позову іншим за клопотанням учасника справи) та невиконання учасником процесу своїх процесуальних обов’язків (складення неповного або неясного висновку судового експерта, що дає можливість судді винести ухвалу про призначення додаткової експертизи).

In this article has been researched the grounds of self-control of a court of primary jurisdiction in the civil process. The author distinguishes the grounds of self-control of a court of primary jurisdiction as the functions and grounds of self-control of a court of primary jurisdiction as the powers. Through the examples of the provisions of the Civil Procedural Code of Ukraine are made the conclusion, that the grounds of self-control of a court of primary jurisdiction as a function correlate with the grounds of selfcontrol of a court of primary jurisdiction as the powers respectively as a whole to a part. It is emphasized, that one and the same ground of self-control powers can be covered by the different grounds of self-control of a court of primary jurisdiction as the functions. The author supports the segregation as the grounds of self-control of a court of primary jurisdiction in the civil process a judicial error and change in circumstances of a civil case. For the first time in the theory of civil process to the grounds of self-control of a court of primary jurisdiction the author proposes to subsume an enforcement of the civil procedural rights by participants in case, as well as nonfulfillment of some procedural obligations by a participant of civil process. It is pointed out, that a judicial error is the most widespread ground of self-control of a court of primary jurisdiction. Having based on the multiplicity of cases from the provisions of the civil procedure legislation of Ukraine are analyzed the features of judicial errors. The author supports a point of view, that was told in the theory of civil process, that a judicial error in the civil process can be made both in the presence and in the absence of the judge’s guilt. It is reasoned, that a substitution of the circumstances of a civil case as a ground of self-control of a court of primary jurisdiction can take place in the process of a civil case consideration and after its solution. For example, a recovery or a significant improvement of a mental condition of a person, that was declared as legally incapable, compels a court to recall its adjudgement of declared natural person’s as legally incapable and restore his civil capacity. Based on the provisions of the CPC of Ukraine, the author makes multiple examples, that confirm such grounds of self-control of a court of primary jurisdiction as an enforcement of his procedural rights by a participants in case (substitution of one interim remedy to another according to a motion of a participants in case) and nonfulfillment by a trial participant of his procedural obligations (executing of incomplete or ambiguous court expert's report, that gives an opportunity for a judge to award judgement about commissioning of a supplementary expert examination).