Імпліцитні та гібридні спонукальні висловлювання у цифровій комунікації як обʼєкт судової психолого-лінгвістичної експертизи

Abstract

У тезах обґрунтовано доцільність виокремлення імпліцитних і гібридних спонукальних висловлювань у цифровій комунікації як самостійного обʼєкта судової психолого-лінгвістичної експертизи. Показано, що поведінково спрямований зміст може формуватися не лише прямим наказом, а й через натяк, оцінну рамку, легітимацію бажаної дії та поєднання вербальних і візуальних засобів. Запропоновано триконтурну модель їх аналізу: лінгвопрагматичну, дискурсивно-контекстуальну й психологічну. The paper substantiates the need to distinguish implicit and hybrid directive utterances in digital communication as a specific object of forensic psychological and linguistic examination. It is argued that action-oriented meaning may be created not only by direct commands, but also through hints, evaluative framing, legitimisation of a desired action, and the interaction of verbal and visual resources. A three-contour analytical model is proposed: linguo-pragmatic, discourse-contextual, and psychological.