Правовий зміст принципу субсидіарності в умовах євроінтеграції України

Abstract

У статті досліджено складові принципу субсидіарності та чинників, що зумовлюють його використання у практиці публічного управління, досліджено спорідненість та взаємозалежність при його застосуванні з іншими принципами державного управління. Вступ до ЄС стосується не тільки змін законодавства та запровадження європейських принципів «належного врядування» та належної адміністрації, але й інституційної та адміністративної спроможностей держав-кандидатів, складовою частиною яких є відповідність системи державного управління держав-кандидатів вимогам ЄС. Складність вирішення цієї проблеми полягає в тому, що держави-кандидати повинні не лише дотримуватись в державному управлінні відповідних принципів, але й утворити такі адміністративні системи та інституції державного управління, які б відповідали принципам ЄС.

В статье исследованы составляющие принципа субсидиарности и факторов, обусловливающих его использование в практике публичного управления, исследованы родственность и взаимозависимость при его применении с другими принципами государственного управления. Вступление в ЕС касается не только изменений законодательства и внедрения европейских принципов «надлежащего управления» и надлежащей администрации, но и институциональной и административной возможностей государств-кандидатов, составной частью которых является соответствие системы государственного управления государств-кандидатов требованиям ЕС. Сложность решения этой проблемы заключается в том, что государства-кандидаты должны не только соблюдать в государственном управлении соответствующие принципы, но и создать такие административные системы и институты государственного управления, которые соответствовали бы принципам ЕС.

In the article the components of the principle of subsidiarity and factors which predetermine its use in practice of public management, are investigated, affinity and interdependence at its application with other principles of public administration are investigated. The entry into the EU concerns not only changes of the legislation and introduction of the European principles «proper government» and proper administration, but also institutional and administrative opportunities of the candidate states which component is compliance of a system of public administration of the candidate states to the requirements of the EU. The complexity of the solution of this problem is that the candidate states have not only to adhere the corresponding principles in public administration, but also form such management systems and institutions of public administration which would answer the principles of the EU.