Ніцшеанський образ надлюдини та сучасність

Abstract

У статті розкрито ніцшеанський образ надлюдини, яка за покликанням долі має перебувати у постійному русі на шляху самовдосконалення не тільки тіла, а й духу та розуму, чого, на думку Ф. Ніцше, можливо досягти за рахунок волі до влади над собою. Доведено, що тільки від духовної установки людини залежить до якого ступеня розвитку вона дійде. Звідси випливає розуміння надлюдини як людини, котрій вдалося подолати роздрібненість свого існування, котра повернула собі світ і підняла погляд над його горизонтом. Основні результати дослідження ґрунтуються на філософському положенні, яке відбилося у праці Ф. Ніцше, про те, що духовні якості людини є результатом виховання, історичного й особистого досвіду та не успадковуються, на відміну від фізіологічних і психологічних властивостей, тому вони досить рухливі та мінливі. Мета життя полягає у пошуку істини, творчій праці, подоланні себе. Простежується зв’язок цього основоположного лейтмотиву твору Ф. Ніцше із сучасним етапом розвитку людства, яке переживає перехід від інформаційно-комунікативних технологій п’ятої хвилі до когнітивно-кібернетичних технологій шостої хвилі. З’ясовано зв’язок ідеї Ф. Ніцше про надлюдину з концепцією «осьового часу» К. Ясперса, вченням В. Вернадського про ноосферну людину, із трансгуманістичним технікоетермінованим образом людини з машини та їх впливом на формування досконалої людини. Актуальність ідеї Ф. Ніцше про надлюдину підтверджується спостереженням В. Вернадського щодо того, що людина матиме величезне майбутнє, якщо вона не вживатиме свій розум і свою працю на самознищення. Зроблено висновок, що уявлення Ф. Ніцше про надлюдину не суперечить науковим поглядам сучасних мислителей про шляхи та напрями еволюції людини розумної. Саме тому сучасна людина відчуває потребу в оволодінні творчою спадщиною Ф. Ніцше щодо удосконалення людських якостей. Ф. Ніцше проголосив неминуче, потрібне, неможливе. Він сповістив нас про прихід надлюдини. Цей прихід значно збільшив кількість людської спільноти, готової стати на канат і йти до кінця – до перемоги над собою. Обґрунтовуючи значення ніцшеанського образу надлюдини для сучасності, потрібно розуміти, що Ф. Ніцше був несвоєчасною людиною для своєї епохи. Епоха жила вірою у прогрес, він же розглядав своє справжнє як минуле, шукав опору в ідеальному світі. Сучасний світ є далеко не ідеальним, тому існує нагальна потреба у послідовниках творчих пошуків німецького філософа. Оскільки ідея всебічного удосконалення сучасної людини набула вселенського значення, її осягнення потребує зосередження уваги вчених на міждисциплінарному підході, що і є одним із перспективних напрямів здійснення подальших наукових розвідок.The article reveals the meaning of Nietzsche’s image of the superman, which, by vocation of destiny, must be in constant motion on the path of self-improvement not only body but also spirit and mind, which, according to F. Nietzsche, can be achieved by the will to power over yourself. It is proved that only the spiritual attitude of a person depends on the degree of development he will reach. Hence the understanding of the superman as a man who managed to overcome the fragmentation of his existence, who regained the world and looked up over its horizon. The main results of the study are based on the philosophical position, which is reflected in the work of Nietzsche, that the spiritual qualities of man are the result of education, historical and personal experience and are not inherited in contrast to physiological and psychological properties, so they are quite mobile and changeable. In this sense, the purpose of life is to find the truth, creative work, overcoming yourself. The connection of this fundamental leitmotif of F. Nietzsche’s work with the modern stage of human development, which is going through the transition from information and communication technologies of the fifth wave to cognitive and cybernetic technologies of the sixth wave, is traced. The connection is clarified of Nietzsche’s idea of the superman with K. Jaspers’ concept of “axial time”, W. Vernadsky’s doctrine of the noosphere man, with the transhumanist technically determined image of man from the machine and their influence on the formation of a perfect man. The relevance of Nietzsche’s idea of the superman is confirmed by W. Vernadsky’s observation that man will have a great future if he does not use his mind and his work for self-destruction. It is concluded that F. Nietzsche’s idea of the superman does not contradict the scientific views of modern thinkers about the ways and directions of evolution of intelligent man. That is why modern man feels the need to master the creative heritage of F. Nietzsche to improve human qualities. F. Nietzsche proclaimed the inevitable, necessary, impossible. He informed us of the coming of the superman. This arrival has greatly increased the number of people who are ready to get on the rope and go to the end – to victory over themselves. Substantiating the significance of Nietzsche’s image of the superman for modernity, we must understand that Nietzsche was an untimely man for his time. The epoch lived faith in progress, he considered his present as the past, sought support in an ideal world. The modern world is far from perfect, so there is an urgent need for followers of the creative search of the German philosopher. Since the idea of comprehensive improvement of modern man has acquired planetary significance, its comprehension requires the focus of scientists on an interdisciplinary approach, which is actually one of the promising areas of further scientific research this problem.